Моя шана та повага всім народним депутатам України, яки боролися як леви у #ПАРЄ і ОДНОГОЛОСНО проголосували проти повернення Росії.
Британці, грузини, країни Балтії, поляки – були теж проти. Представники цих країни бачать загрозу російської агресії на своїх кордонах або відчули божевілля путінської геополітики, знайшовши полоній та “новічок” у тілах своїх загиблих громадян та біженців з росії.
Мене не дивує позиція депутатів тих країн Європи, які голосували “за путіна”. Вона має глибоке історичне коріння. Коріння байдужості та ігнорування небезпеки глобальної війни.
Ірина Геращенко пише про Страсбурзьку змову, проводячи паралелі з Мюнхенською. Тоді європейці зразка 1938 р́оку
Судетську область відділили від Чехословацької республіки та передали Третьому Рейху, сподіваючись на мир з Адольфом Гітлером. Але британський опозиціонер Уінстон Черчіль у той час бачив далі: “Якщо країна, вибираючи між війною і ганьбою, віддасть перевагу ганьбі, вона отримає і війну, і ганьбу одночасно.” .
Український поет Олександр Олесь у 1931 році писав:
“Коли Україна за право життя з катами боролась, жила і вмирала, Європа мовчала”
https://www.youtube.com/watch?v=0JrcD2O7dYY
У минулому столітті нажаль багато європейських дипломатів теж вважали сферою історичних інтересів Росії (СРСР) територію України.
Саме тому я категорично проти ідеї Марії Іонової, яка допускає можливість призупинення участі в асамблеї української делегації. ПАРЄ – це великий європейський майданчик, на якому ще можна багато зробити для захисту інтересів України.
В адміністрації (офісі чи кварталі) презедента Зеленского двічі проігнорували офіційні звернення представників української делегації в ПАРЄ, які пропонували зустрітися з президентом перед його візитом до Франції, щоб розповісти “про всі загрози, оскільки розуміли позицію французів”.
Певно тому, що днями, в адміністрації президента України ліквидовано управління, яке опікувалося процесами держави щодо європейської та євроатлантичної інтеграції.
Україна втратила 21 квітня 2019 року українського президента – державника Петра Порошенка, отримавши нового господаря на Банковій – кремлівського блазня, який завжди сміявся з армії, мови та віри, отримуючи на свої фірми мільойни російських рублів від виконання держзамовлень російського уряду у роки війни.
https://www.pravda.com.ua/news/2019/01/21/7204418/

Нова політична реальність дозволяє українцям сподіватися лише на парламент та проукраїнську більшість у ньому, представники якої ОДНОГОЛОСНО проголосували проти повернення Росії у ПАРЄ.
Саме тому я звернувся до Великої Палати Верховного Суду з позовом до презедента зеленского про визнання протиправним та нечинним указу президента України про розпуск парламенту.

Верховний суд призначив розгляд справи №9901/275/19 за позовом Гладчука Вадима Федоровича до президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та нечинним указу президента України за моєю апеляційною скаргою на 26 червня 2019 року.
Справа розглядатиметься у порядку письмового провадження без виклику учасників сторін у приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ
Повний текст апеляційної скарги за цим посиланням:
https://sprotiv.org/69808