ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

У часи СРСР до 1949 року громадяни не мали права навіть користування землею для дачі.
Тільки у лютому 1949 року з’явилася постанова Ради Міністрів СРСР «Про колективне та індивідуальному городництві та садівництві робітників і службовців» поклало початок широкому розвитку колективного та присадибного садівництва.
За часів Хрущова дачник міг отримати земельний наділ тільки для садівництва; за Брежнєва порядок був дещо змінений.
Можна було побудувати будиночок площею до 25 м² для проживання в теплу пору року. Зазвичай їх будували з дощатого каркаса, обшитого фанерою, як утеплювач використовувалися тирсу або сухий торф
Для радянської номенклатури ділянки могли мати площу 1 га і більше. Одна з таких типових «номенклатурних» дач кінця 1930-х років показана в художньому фільмі Микити Михалкова «Стомлені сонцем». Секретарю ЦК Михайлу Суслову в 1953 році була виділена ділянка в 7 га з 400 ялинками, 30 кленами і двоповерховою будівлею площею 2400 м²
В силу поділу на «простих» людей і «номенклатуру» і поданих ним в користування (але не в приватну власність) земельних ділянок, навколо великих міст почали складатися ареали престижних і непрестижних районів.
До незалежності України всі земельні ділянки громадян СРСР були не у їх приватній власності, люди мали лише право на користування.
США та ЄС – це успішні країни, там багаті громадяни, тому що є ринок. Ринкова економіка. Ринок землі – це не лише 10 млрд кредиту МВФ для України в умовах світової кризи через коронавірус, це нові сотні мільярдів інвестицій, це нові робочі місця. Це економічне зростання у найближчі роки.
Я не комуняка, я за приватну власність. В тому числі і на землю.
Я за ринок землі. Я за багатих українців. Я проти комуняк з їх рабством, колгоспами з роботою за трудодні та державним феодалізмом.

Вадим Гладчук, фейсбук