Головне для України зараз – це підготовка військових резервів. Кожен хто хоче захистити свою родину, дітей, майно та рідну хату повинен мати можливість отримати зброю для домашнього зберігання та пройти військовий вишкіл.
Росіяни завжди воюють кількістю та не рахуються з втратами серед своїх солдат.
“Баби ещьо нарожают”, – це висловлювання війшло у російський мовний вжиток у період Російсько-японської війни. Одна з перших згадок фрази зустрічається в хроніці «Страдні дні Порт-Артура» (1906), приписана князю Павлу Петровичу Ухтомському, який служив контр-адміралом. Наведена така розмова армійського полковника з Ухтомським:
“Полковник запитав, чи вийде наш флот до бухти Цзіньчжоу у тому випадку, якщо з північної армії прибуде до нас допомога, яка повинна буде пробиватися Кіньчжоуським перешийком <…>.
— Ні.
— Чому ж ні? — гарячкував полковник, — адже це означає дати можливість побити зайвий полк, бригаду, а то й цілу дивізію! Зайві жертви.
Адмірал відповів, що така втрата для нього нічого не означає. Дивізія — це 16 000 чоловік, а як статистика показує, російські жінки народжують цю кількість дітей протягом двох тижнів; отже, шкода поповниться скоро…
— Якщо ж, — закінчив адмірал свої докази, — при цьому загине навіть один канонерський човен, його вже народити не можна: на будівництво його знадобляться роки…”
Про цю жахливу тактику є навіть радянська пісня: “І значіт нам нужна одна побєда
Одна на всєх – ми за цєной не постоїм”.
Недарма, Маршала Радянського Союзу Георгія Жукова солдати називали м’ясник, тому що він ніколи не рахувався з втратами – ні під Ржевом ні при штурмі Берліну.
Саме може тому йому історики чомусь і приписують фразу “Баби ще народжають”.
У радянсько-російській історії вважають перемогою Радянсько-фінську війну 1939—1940 років – “Зимова війна”. Це при тому що радянська армія зазнала дуже великих втрат:
126,875–167,976 вбитих або зниклих безвісти,
188,671–207,538 поранених або хворих (зі щонайменше 61,506 хворими чи обмороженими),
5,572 полонених,
1,200–3,543 танків,
261–515 літаків.
Загалом 321,000–381,000 загальних втрат.
За Московським мирним договором Фінляндія втратила близько десятої частини території своєї держави і приблизно стільки ж своїх економічних потужностей. На південному сході новий кордон забрав важливий промисловий регіон долини Вуоксі і перетнув канал Саймаа, що поєднував водні шляхи країни з Фінською затокою. Виборг, друге за величиною місто країни, та міста Сортавала і Какісалмі (тепер Приозерськ) залишились по той бік нового кордону.
Пишу з історичними прикладами і так багато про необхідність підготовки військових резервів спеціально для тих, у кого бракує мізків або як казав Зеленський “немає часу щоб думати стратегічно”.
Гладчук Вадим, фейсбук