Верховний Суд взявся за позов Гладчука і Шеляженка до Верховної Ради про протиправність монополії адвокатури

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Верховний Суд України відкрив провадження у справі за позовом Гладчука Вадима Федоровича, Шеляженка Юрія Вадимовича до Верховної Ради України, Президента України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями. Цим позовом оскаржується протиправний закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

Спочатку позов було подано до Вищого адміністративного суду України, де суддя Веденяпін незаконно та протиправно заблокував його розгляд двома ухвалами. Про перегляд обох ухвал позивачі просили Верховний Суд України.

«В результаті Верховний Суд, суддя Волков відкрив провадження за заявою про перегляд ухвали про повернення позову. Подивимось, яким буде рішення. Налаштовані рішуче захистити право на справедливий суд або в Києві, або в Страсбурзі» – каже правозахисник Юрій Шеляженко, – «А от з переглядом ухвали про залишення позову без руху вийшла комічна історія. Ми так сформулювали позовні вимоги, щоб не платити грабіжницький судовий збір: просили про відшкодування шкоди від адвокатської монополії в сумі 1 гривня. Але суддя Прокопенко з Верховного Суду зажадав сплати судового збору без будь-яких законних підстав. Ми подали заяву про роз’яснення його ухвали, а саме, в якій сумі та на яких законних підставах маємо платити судовий збір. Прокопенко відмовився роз’яснювати свою ухвалу, послався на те, що існує формальна вимога додавати до заяви квитанцію про сплату судового збору. Тоді ми додали квитанцію про сплату 1 копійки судового збору і тут же подали клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 1 копійка. Прокопенко змушений був винести ухвалу про повернення нам цієї копійки».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Гладчук та Шеляженко оскаржили відповідні дії Порошенка та Верховної Ради, посилаючись на те, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

На думку журналіста та громадського діяча Вадима Гладчука, в Україні відбувається руйнація правосуддя та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури режиму Порошенка. Грабіжницький судовий збір та монополія купки високооплачуваних адвокатів на представництво та захист в суді ускладнюють доступ до правосуддя для більшості людей та перетворюють правосуддя на розкіш правлячого класу, дозовану ручним керуванням судами з адміністрації президента. Суди стають придатком режиму внутрішньої окупації, відпрацьовують вказівки згори щодо безкарності корупційної еліти, безправ’я свідомих українців та політичних репресій.

Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук поскаржився до Страсбургу на свавілля судді Анатолія Нагорного

Gladchuk-pravosudya3-1

Опозиційний журналіст, редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук звернувся до Європейського Суду з прав людини зі скаргою на незаконне засудження за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв.

Влітку 2015 року сільський голова Бобриці Олександр Король, якого Гладчук неодноразово критикував у публікаціях та у розмовах з селянами, та його знайома Вікторія Жданюк звинуватили Гладчука в тому, ніби його собаки покусали Жданюк.

Дільничний інспектор Мельник сфабрикував несуразний протокол і, залякуючи матір Гладчука цим протоколом, Жданюк видурила 22 тис гривень. З цього приводу Гладчук одразу подав до поліції заяву про шахрайство, відкрите кримінальне провадження, яке знаходиться зараз в підвішеному стані, бо ніяких слідчих дій не проводиться.

Києво-Святошинський районний суд двічі повертав на доопрацювання протокол Мельника через бездоказовість.

Зрештою справу було закрито за відсутністю складу правопорушення. Однак Жданюк подала апеляцію, яку мав розглядати суддя апеляційного суду Київської області Анатолій Нагорний. З’явившись до суду у вказаний в повістці час, на 11 годину ранку, Гладчук дізнався від помічника судді, що Нагорний розглянув справу о 9 годині, поспішаючи піти у відпустку.

Пізніше з постанови судді Нагорного виявилося, що він без будь-яких доказів та ігноруючи клопотання Гладчука визнав його винним у порушенні правил тримання собак, яких в Бобриці взагалі не існує, бо сільська рада всупереч закону їх не затвердила, та закрив справу за закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Скарга на суддю Нагорного до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України досі не розглянута. Водночас, з Апеляційного суду Київської області Гладчуку надіслали звіт про підсумки внутрішньої перевірки, яким всю вину за фальшування повістки було покладено на секретаря судді Нагорного, пані Яцюк.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2015 року, яке залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, визнано протиправними дії дільничного Мельника із складання протоколу про адміністративне правопорушення на Гладчука від 20 квітня 2015 року.

Суддя Нагорний з Апеляційного суду Київської області вдався до фальсифікацій, щоб позбавити редактора sprotiv.org Гладчука права на захист. 2 фото

Суддя Анатолій Нагорний розглянув на дві години раніше від назначеного часу апеляційну скаргу шахрайки Вікторії Жданюк на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області, який виправдав редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука у адмінсправі, сфабрикованій дільничним Мельником на замовлення сільського голови Бобриці Короля за неправдивим звинуваченням у порушенні правил тримання собак.

povistka-nagornyy-11

У повістці, надісланій Гладчуку, був зазначений час розгляду скарги об 11 годині, тоді як суддя Нагорний розглянув скаргу о 9 годині, щоб не дати можливість Гладчуку виступити в суді, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

zasydanya-nagornyy-9

Крім того, суддя проігнорував письмові клопотання захисту, подані через канцелярію суду.

“Нагорний поставив все з ніг на голову. У нього шахрайка Жданюк виявилася постраждалою. Зовсім абсурдним його рішення робить те, що він назвав мене редактором газети “Правдошукач”, хоча всім відомо, що редактор цієї газети — Юрій Шеляженко. Я змушений буду скаржитись на грубе порушення присяги суддею Нагорним до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також оскаржуватиму його свавілля до Європейського Суду з прав людини” — заявив Вадим Гладчук.

За словами редактора sprotiv.org, свідками фальсифікацій судді Нагорного є десятки людей, які прийшли подивитися на судове засідання. Скаргу на кричущу поведінку судді вже подано голові суду Олексію Данілову.

Крім того, Гладчук сумнівається в тому, чи проводив взагалі суддя Нагорний так зване засідання, і вимагатиме аудіозапис. Адже секретар злополучного судді заявила, що він дуже поспішає у відпустку.

Бобрицьких аферистів Жданюк і Короля «кришують» місцеві менти-перевертні

На фото Король та його спільники
На фото Король та його спільники

22 тисячі гривень — такий матеріальний збиток завдала нечиста на руку Вікторія Жданюк з Бобриці — Раїсі Гладчук та її сину-журналісту Вадиму.
Співучасником цього злочину виявився «перший хлопець на селі» — Бобрицький голова Олександр Король, про кримінальні «подвиги» якого неодноразово розповідалося не лише на сайті часопису sprotiv.org, редактором якого є Гладчук.

Як з`ясувалося, після кількох критичних публікацій в мережі Інтернет про махинації Короля раптово активізувалася Жданюк. Вона висунула проти сім`ї Гладчуків сфальсифіковане звинувачення: мовляв, їх собаки якимось чином «покусали» її біля паркану. При цьому аферистка заявила, що на сільській відеокамері начебто були зафіксовані факти «покусання». А далі справа пішла, як брехня по селу: з метою «компенсації», обіцяючи залишити у спокої та не відбирати собак, новоспечена «постраждала» виманила 2 тис. грн  у Вадима та потім, погорожуючи тюрмою, 20 тис. грн у Раїси Павлівни.

Згодом стало відомо, що насправді ніякого «собачого» відеозапису немає. Проте, незважаючи на абсурдність обвинувачення, вже після отримання Жданюк перших 2 тис грн., дільничий Мельник 20 квітня 2015 року склав не менш абсурдний протокол: у тому папірці не вказані ані свідки, ані поняті, ні порода чи опис собак.

Постановою суді Олександра Гришко (від 08.06.2015р.) матеріали сфабрикованої справи щодо притягнення Вадима Гладчука до адмінвідповідальності було вдруге (!) повернуто до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС у Київській області (для дооформлення).

Проте рішення Феміди «стражі порядку» знову так і не виконали. До речі, у зв’язку з наявністю в адмінматеріалах розписки Жданюк про відсутність претензій до Гладчука склад правопорушення у його діях узагалі відсутній. На жаль, замість виконання судової постанови дільничий Мельник обмежився лише «собачими» поясненнями Жданюк: її покази виявилися суперечливими і не збіглися з показами свідка Охрименка (він у письмових поясненнях стверджував, що один пес був сірого кольору, інший — плямистий, темного кольору). Також «бдітєльний» Мельник «забув» повести «свідків» Жданюк на впізнання тих самих собак, яких вони начебто бачили під час «покусання».

Оскільки в діях Жданюк вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.189 та ч. 1. ст.190 КК, (вимагання, шахрайство), Вадим Гладчук звернувся до Києво-Святошинського райуправління міліції зі своєю заявою: вона була прийнята 24 квітня майором міліції Коханком і зареєстрована за №8341. Проте місцеві менти-перевертні норму КПК про внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань не виконали.

14 травня 2015 року ухвалою  слідчого судді Києво-Святошинського  районного суду Київської області  Миколи Коцюрби було задоволено скаргу Гладчука В.Ф. на бездіяльність слідчого, зобов’язано уповноважену особу Києво-Святошинського  РВ ГУ МВС України в Київській області внести відомості до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення.

Проте далі почали творитися дивні речі: за одним судовим рішенням (про злочинні дії Жданюк) було внесено до ЄРДР аж два досудових розслідування: № 12015110200001910 (слідчий І. Щенніков) та №12015110200001932 (слідчий В. Троценко). При цьому з матеріалів кримінального провадження у Ігоря Щеннікова зникли докази (компакт-диск із аудіо- та відеозаписами спілкування зі Жданюк, розшифровки її розмов, копії розписки), а також… сама заява Вадима Гладчука про скоєння злочину.

Під час розслідування стало відомо: проблема не в собаках, які насправді нікого не кусали, а в перевертнях, котрі набагато страшніші за звірів. Використовуючи Жданюк у ролі підставної особи, місцеве бандформування на чолі із сільським головою намагається розправитися з «неугодним» журналістом: після серії публікацій про махінації в Бобриці йому зіпсували автомашину, поламали паркан, обіцяли задушити галстуком та кинути у сміттєвий бак, сфальсифікували адмінпротокол та нанесли матеріальний збиток шляхом шантажу.

24 червня Києво-Святошинський райсуд може ухвалити рішення про закриття провадження у справі про адмінпорушення щодо Вадима Гладчука. Але вже сьогодні зрозуміло, що це питання потрібно розглядати у площині не адміністративній, а кримінальній: «королівській» банді має «світити» тривала подорож за грати…

P.S. Як стало відомо Києво-Святошинський райвідділок не виконав ухвалу суду — не вніс відомості про незаконну вирубку лісу до ЄРДР, але про цей злочин місцевого головмента Вадима Кошмака та його підлеглих ми напишемо у наступних наших розслідуваннях.

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів щодо судді Губко Алли Олександрівни

Заявник:    Гладчук Вадим Федорович
redaktor@sprotiv.org

ЗАЯВА ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ
судді Солом’янського районного суду м. Києва
Губко Алли Олександрівни

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Губко Алла Олександрівна підлягає перевірці на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», оскільки 10 серпня 2007 року за дії, пов’язані з моєю політичною та громадською діяльністю, обрала мені запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка і таким чином зробила мене політичним в’язнем за наступних обставин.

16 липня 2007 я організував пікет офісу корупційної структури-посередника у держзакупівлях, Тендерної палати України (ТПУ) на Хрещатику і спробував сфотографувати при вході почесного президента ТПУ, народного депутата, комуніста Олександра Ткаченка, який спілкувався з Антоном Яценком, віце-президентом ТПУ, пізніше обраним народним депутатом. Ткаченко в присутності свідків під прикриттям своїх охоронців напав на мене, розбив фотоапппарат і погрожував посадити у в’язницю. Ці обставини я виклав у заяві про злочин, який у подальшому ніхто ніколи не розслідував.

1 серпня 2007 року співробітники міліції попросили мене проїхати з ними до Солом’янського РВ МВС нібито для опитування щодо обставин нападу на мене депутата Ткаченка. Насправді, як виявилося, це був тільки предлог, щоб не дозволити мені негайно скористатися правовою допомогою адвоката, оскільки мене було затримано за завідомо неправдивим звинуваченням невідомої мені Віри Пстрак, яка стверджувала, що в 2005 році я викрав у неї будматеріали вартістю близько тисячі гривень. Пізніше я дізнався, що Віра Пстрак є коханкою Ткаченка. Зв’язок Пстрак із Ткаченком підтверджується публікацією в газеті «Сільські вісті» за 5 жовтня 1999 року під заголовком «Бог допоміг. Допоможуть і люди» за підписом І. Мушак, де наводиться обіцянка Олександра Ткаченка допомогти Вірі Пстрак із лікуванням її сина після дорожньо-транспортної пригоди (примірники зазначеної газети зберігаються в бібліотечних фондах центральних бібліотек України).

Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити

 

Після арешту я негайно заявив про фальсифікацію кримінальної справи проти мене з політичних мотивів на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка і почав сухе голодування.

У зв’язку з голодуванням наступили ускладнення (гіпертонія, стенокардія, тощо), на що мій адвокат Мусієнко О. Г. вказав під час розгляду суддею Губко А. О. 10.08.2007 р. подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття мене під варту. Але ухвалою від 10.08.2007 р. суддя Губко О. А. обрала мені міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, попри те, що суду було надано довідку Київської клінічної швидкої допомоги від 08.08.2007 р. про ускладнення мого стану здоров’я у зв’язку із голодуванням як акцією протесту проти політично вмотивованої фальсифікації кримінальної справи на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка.

У подальшому, після значного резонансу в засобах масової інформації, постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 30.08.2007 р. постанову слідчого було скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно мене. Суди апеляційної та касаційної інстанції погодилися із висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких фактичних даних, котрі вказували б на мою причетність до вчинення злочину.
Дії судді Губко А. О., яка обрала мені запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка, спричинили збитки Українській державі, оскільки я змушений був звернутися за відшкодуванням моральних та матеріальних збитків, завданих мені незаконним ув’язненням з політичних мотивів, і відповідно до рішень судів на мою користь було стягнуто з Державного бюджету України відповідне відшкодування (10 000 грн моральної шкоди, 5 000 грн витрат на правову допомогу, 4230 грн за проведення експертизи, загальна сума збитків держави від дій судді Губко 19 230 грн).

Слід зазначити, що в мережі Інтернет можна знайти чимало публікацій про інші сумнівні діяння судді Губко. Так, постановою від 14.11.2012 р. (реєстраційний № 28228905 у ЄДРСР) вона постановила застосувати примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем проживання до пенсіонера, який конфліктував з міліцією на мітингу представників Київської міської організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», політичної партії «Фронт змін» та виборчого блоку «Блок Юлії Тимошенко» щодо підтримки апеляційної скарги Юлії Тимошенко на вирок Печерського районного суду м. Києва. У постанові відсутні будь-які згадки про позицію пенсіонера, так само як і в моєму випадку суддя Губко не задокументувала моїх пояснень щодо політичного характеру сфабрикованої проти мене справи. Є в Інтернеті також згадки про порушення прав людини суддею Губко у справах, які не мають політичного підтексту.

В зв’язку з викладеним прошу здійснити перевірку судді Солом’янського районного суду м. Києва Губко Алли Олександрівни відповідно до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

З повагою,
9 грудня 2014 року                                                                    В. Ф. Гладчук

Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити

 

Додатки:
—     копія постанови судді Губко А. О. від 10.08.2007 р.
—     копія ухвали ВСУ.
—     Копія статті «Бог допоміг. Допоможуть і люди»
—     копія постанови судді Губко А. О. про застосування примусових заходів медичного характеру
—     копії публікацій з Інтернету щодо протиправних дій судді Губко.

Пилипишину дозволили підкупати виборців?

gladchuk_babusya-kit-200x300

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва В. Кузьменко відмовив кандидату у народні депутати України по мажоритарному виборчому округу № 223 Вадиму Гладчуку в задоволенні позову проти підкупу виборців кандидатом Віктором Пилипишиним.

Відомий опозиційний журналіст та редактор інтернет-видання «Спротив» Вадим Гладчук подав апеляційну скаргу на постанову суду, однак це рішення залишили без змін судді Київського апеляційного адміністративного суду Є. Сорочко, Н. Горбань та М. Межевич. Окрім того, аналогічну скаргу не задовольнив Центрвиборчком, хоча «для очистки совісті» передав матеріали скарги до міліції, яка не поспішає порушувати кримінальну справу за фактом підкупу виборців. Як зазначив один з членів ЦВК, набуття законної сили вироком суду – єдина можливість скасувати реєстрацію Пилипишина кандидатом. Чи можливо це за умов, коли судді та міліція куплені, питання риторичне.

«На суд з’явився зять Пилипишина, Костянтин Яловий, і він зізнався, що купляв та роздавав подарунки виборцям Пилипишина. До речі, я подам заяву про злочин стосовно підкупу виборців державним службовцем Яловим. Свідки підтвердили роздачу подарунків та агітації без вихідних даних. Але судді всупереч усім законам закрили очі на підкуп виборців на тій підставі, що Пилипишина особисто з пайками свідки не бачили. Хоча суд мав усі докази, що подарунки роздавалися организацією «Кияни передусім», яку очолює Пилипишин» — розповів журналістам Гладчук.

На думку Гладчука, судді та члени Центральної виборчої комісії непрямо дозволили Пилипишину підкупати виборців. Однак довірена особа Пилипишина В. Боядін не згоден з принциповим кандидатом. За його словами, Пилипишин особисто ніякими продуктовими наборами нікого не підкуповував, товари та агітацію без вихідних даних роздавали невідомі «активісти», нібито, за власною ініціативою, без доручення кандидата. Також пан Боядін заперечив будь-які стосунки пана Пилипишина із редакцією агітаційної газети «Кияни передусім» та власниками агітаційного сайту peredusim.kiev.ua під заголовком «Кияни передусім», попри те, що словосполучення «Кияни передусім!» є зареєстрованою торговою маркою Віктора Пилипишина. За висловом позивача, Пилипишин нахабно зайняв позицію «я не я і корова не моя», а суд та ЦВК повірили йому на слово.

На думку Вадима Гладчука, суддям та членам Центрвиборчкому має бути соромно брати хабарі у особи, яка обвинувачується у серйозних злочинах. В. Гладчук висловив здивування тим, як міг суддя Кузьменко навіть за умов якогось стимулювання «кришувати» підкуп виборців Пилипишиним після того, яка свідки розповіли йому про знищення дитячих майданчиків та розпродаж за безцінь сумнівним фірмам приміщень, з яких за розпорядженням Віктора Пилипишина були викинуті громадські організації, клуби та гуртки.

Pilipishin-pidkup7

Pilipishin-pidkup8

Раніше повідомлялося, що прокуратура Києва передала до Голосіївського районного суду кримінальну справу проти колишнього голови Шевченківської райдержадміністрації Києва Віктора Пилипишина за обвинуваченням в зловживаннях службовим становищем. Пилипишин обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України – перевищення влади чи службових повноважень. Йому інкримінується перевищення службових повноважень при передачі у приватну власність одному з суб’єктів господарювання будинків на проспекті Перемоги у столиці загальною вартістю більш ніж 3220 кв. м, чим нанесено збитки територіальній громаді міста Києва на суму більш ніж 15 млн. грн. Згідно з Кримінальним кодексом, за вчинення такого злочину передбачено покарання 6 років позбавлення волі.

Відбувати покарання Пилипишин не збирається, тому й тягнеться до депутатського мандату, щоб стати «недоторканним» і уникнути кримінальної відповідальності. До речі, приватизаторських амбіцій він не облишив. Окрім бренду «Кияни передусім!», Віктор Пилипишин зареєстрував на власне ім’я торгові марки «Києве мій» і «Київ – це я». «Очевидно, він вкрав у киян так багато, що вважає себе справжнім власником всього міста Києва» – обурюється Гладчук,– «Треба його ловити його за руку на кожному подарованому пайку, бо цей пайок куплено за вкрадені кошти, і притягувати Пилипишина до суду знов і знов, поки він не понесе встановлену законом відповідальність!».

 

Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач» №8 (46)

Партія Народний порядок домоглася відкритого судового процесу за позовом до ЦВК щодо оголошення парламентських виборів

На фото: виступає представник Партії Народний порядок Юрій Шеляженко
На фото: виступає представник Партії Народний порядок Юрій Шеляженко

За клопотанням представника політичної партії «Партія Народний порядок» Юрія Шеляженка Окружний адміністративний суд міста Києва дозволив журналістам відео- та фотозйомку і аудіозапис судових засідань у справі за позовами Партії Народний порядок, народного депутата Миколи Катеринчука і ще кількох громадян України до Центральної виборчої комісії про зобов’язання оголосити про початок виборчого процесу із чергових виборів народних депутатів України 27 березня 2011 року.

Голова політичної ради ПНП Андрій Древицький вважає, що суд прийняв правильне рішення. «Хоча на початку засідання головуючий суддя Віталій Амельохін виставив телеоператорів за двері, після нашого клопотання суд дозволив журналістам висвітлювати процес. Такі резонансні справи не повинні вирішуватися кулуарно. Сподіваюся, що рішення суду по суті нашого позову буде так само законним і справедливим» — заявив політик.

На фото: представники ЦВК відмовляються спілкуватися з журналістами
На фото: представники ЦВК відмовляються спілкуватися з журналістами

Чергові вибори до Верховної Ради України мають відбутися в останню неділю березня 2011 року, тобто 27 березня 2011 року відповідно до частини першої ст. 77 Конституції України, оскільки народні депутати України Верховної Ради України VI скликання набули своїх повноважень 23 листопада 2007 року.

Згідно частині 2 статті 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес до Верховної Ради України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія мала оголосити про початок виборчого процесу не пізніше ніж за сто двадцять п’ять днів до дня виборів, однак не зробила цього.

Суд має вирішити долю парламентських виборів на наступному відкритому засіданні, яке відбудеться 22 грудня 2010 року об 11 годині за адресою вул. Хрещатик, 10. Справу розглядає колегія судів у складі:  Амельохіна Віталія В’ячеславовича (головуючий), Федорчука Андрія Богдановича, Кротюка Олександра Володимировича.

povistka-22-12-2010

За словами голови секретаріату КОО ПНП Вадима Гладчука, партія разом з громадською організацією «Молодь – надія України» о 10 годині виставить пікет біля входу до суду, вимагаючи захисту конституційного права громадян України обирати та бути обраними до Верховної Ради України у визначені Конституцією України строки.

 

Светлана Ковальська, sprotiv.org

 

Читайте також:

Партія Народний порядок у суді вимагає від ЦВК оголосити про початок парламентських виборів 27 березня 2011 року

У Венеціанській комісії хочуть знати дату парламентських виборів

ЦВК відмовилася проводити вибори до Верховної Ради

ЦВК позбавила нас виборів. До суду!

22 листопада від ЦВК вимагатимуть оголосити про початок парламентських виборів

Вибори до Верховної Ради мають бути у 2011 році

Продление срока полномочий выборного органа — это одно из тяжелейших политических преступлений