Вадим Гладчук та Автономна Адвокатура оскаржили диктаторський та корупційний указ Порошенка про блокування соцмереж

Gladchuk-podae-u-sud-na-Pilipishina1

 

Громадський активіст та журналіст Вадим Гладчук оскаржив у суді диктаторський указ президента Порошенка про блокування популярної соціальної мережі Вконтакте, пошуковика Яндекс, поштових, антивірусних та інших сервісів російської розробки, повідомляє sprotiv.org.

Також Гладчук вимагає оприлюднення конкретних підстав та обґрунтування пропорційності санкцій стосовно усіх, хто піддається санкціям, щоб було видно, що санкції накладені законно, без свавілля та корупції. Вимоги Гладчука підтримала та захищатиме в суді Громадська організація «Автономна Адвокатура».

«Порошенко поводиться, як Путін та Янукович. Вирішує за українців, якими сайтами користуватися. Це порушення прав людини, неприпустиме в демократичній державі, яку ми будуємо» – обурюється Гладчук. – «У мене є сторінка на Вконтакті, де я багато років веду безкомпромісну інформаційну війну проти кремлівських злочинців, корупції та беззаконня.
Ніхто мою сторінку не закрив, тому чутки про вплив спецслужб на політику соцмережі сильно перебільшені. Закривати соцмережі, бо ними можуть користуватися шпигуни та терористи, така сама дурниця, як перекривати вулиці, щоб злочинці не могли ходити містом. Від такого свавілля більш за все страждають прості порядні люди».

За словами Гладчука, він подав позов про визнання незаконності та скасування ст. ст. 1, 2 Указу Президента України №133/2017 від 15.05.2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», бо Україна має зберігати людське обличчя під час війни, щоб ми не повторили путінсько-чекістський жах і абсурд Росії, де чавлять тракторами ворожий сир пармезан, арештовують за протестні мітинги, покемонів та йогу і називають громадськість «іноземними агентами».

«У позові йдеться про те, що санкції, введені в дію указом Порошенка, є незаконними, оскільки вони прийняті без належних підстав та без дотримання принципів, встановлених Конституцією та законом про санкції» – розповідає автономний адвокат, магістр права Юрій Шеляженко.

– «Також санкції є протиправними, оскільки порушують низку прав людини, гарантованих Європейською Конвенцією з прав людини, зокрема, право на свободу слова, право власності, тощо. Звичайно, для дотримання балансу інтересів, зокрема, для захисту національної безпеки порядок реалізації прав може регулюватися, але тільки на основі верховенства права: тобто, на засадах законності, необхідності в демократичному суспільстві, пропорційності. Всі ці вимоги були проігноровані Порошенком та РНБО. Санкції не мають гідного юридичного обґрунтування, явно не прораховані пропорційно праву та відповідальності, наприклад, репресують не тільки окремі російські корпорації, а й мільйони українців, боротьба яких за українські інтереси в російських соцмережах перетворює ці соцмережі на поле демократичного діалогу, потужне знаряддя протистояння свавіллю путінських спецслужб та воєнщини».

Також у позові зазначено, що диктаторський указ Порошенка є зароблянням грошей на війні. Судячи з опублікованих останнім часом досліджень економістів та заяв представників IT-бізнесу, так звані санкції не стільки ізолюють українців від впливу Росії будь-якою ціною, не соромлячись правопорушень, скільки допоможуть наближеному до влади бізнесу переділити адміністративно-командними та корупційними методами ринок телекомунікаційних послуг, а також державних закупівель, оскільки під санкції потрапили десятки переможців торгів, що зумовить додаткові бюджетні витрати через підвищення цін та нові тендерні процедури.

Вищий адміністративний суд розгляне позов Гладчука до Порошенка про запровадження виїзду за кордон за довідкою з військкомату. Документ

Gladchuk-podae-u-sud-na-Pilipishina1

26 лютого 2014 року о 14. 30 Вищий адміністративний суд України (вул. Московська, 8)розгляне позов правозахистника, редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука до президента Петра Порошенка щодо визнання частково незаконним і нечинним Указу від 30 січня 2015 року № 40/2015 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році». У своєму позові Гладчук оскаржує запровадження виїзду за кордон за довідкою з військкомату та мобілізації хворих, що суперечить Європейській Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Я оскаржую цей указ, тому що я патріот і не можу терпіти беззаконня» – каже Гладчук,– «Україна зазнала російської агресії. Треба дати відсіч агресору, не уступати жодного клаптика української землі. Але ми бачимо, що уряд Яценюка здав Крим і тепер, замість того, щоб як мінімум економічно блокувати окуповані території, продовжує на мільярди постачати у Крим та Донбас безоплатно під державні гарантії воду, газ таелектроенергію.

Урядовці-зрадники підписали угоду, у якій визнають Крим федеральним округом Росії.

Війну можна вигравати передусім економічно. Але Порошенко жодних економічних санкцій проти Росії досі не ввів!

Нашу землю мають захищали професійні військові з найновішою зброєю, натомість у зону АТО часто примусово кидають необстріляних вчорашніх хворих цивільних. І диктатор Порошенко хоче зробити це ганебним правилом!

В тилу така людина може і на роботі підтримувати надійний тил для справжніх бійців, і, наприклад, в інформаційній війні відстоювати Україну. В тому числі, коли поїде за кордон на лікування і розповідатиме, які тут у нас справи. Я категорично проти новітнього кріпатцтва від военкоматів та запровадження Порошенком „безвізового режиму навпаки“ по-новому», — розповів Вадим Гладчук.

Гладчук також заявив, що у разі відхилення позову українськими судами він буде звертатися до Європейського Суду з прав людини: «Практика ЄСПЛ свідчить про те, що заборона виїзду з України без довідки з військкомату та примус хворих до служби в армії можуть бути визнані протиправними практиками. Зараз вивчаємо прецеденти. Наприклад, у справі „Солтисяк проти Росії“ у параграфі 54 рішення Європейський Суд відзначає, що стаття 2 протоколу № 4 до Конвенції гарантує кожному право на вільний виїзд з власної країни і не проводить ніякої різниці між цивільними та військовослужбовцями. До речі, відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд має застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини», повідомляє sprotiv.org.

Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити