Верховний Суд взявся за позов Гладчука і Шеляженка до Верховної Ради про протиправність монополії адвокатури

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Верховний Суд України відкрив провадження у справі за позовом Гладчука Вадима Федоровича, Шеляженка Юрія Вадимовича до Верховної Ради України, Президента України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями. Цим позовом оскаржується протиправний закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

Спочатку позов було подано до Вищого адміністративного суду України, де суддя Веденяпін незаконно та протиправно заблокував його розгляд двома ухвалами. Про перегляд обох ухвал позивачі просили Верховний Суд України.

«В результаті Верховний Суд, суддя Волков відкрив провадження за заявою про перегляд ухвали про повернення позову. Подивимось, яким буде рішення. Налаштовані рішуче захистити право на справедливий суд або в Києві, або в Страсбурзі» – каже правозахисник Юрій Шеляженко, – «А от з переглядом ухвали про залишення позову без руху вийшла комічна історія. Ми так сформулювали позовні вимоги, щоб не платити грабіжницький судовий збір: просили про відшкодування шкоди від адвокатської монополії в сумі 1 гривня. Але суддя Прокопенко з Верховного Суду зажадав сплати судового збору без будь-яких законних підстав. Ми подали заяву про роз’яснення його ухвали, а саме, в якій сумі та на яких законних підставах маємо платити судовий збір. Прокопенко відмовився роз’яснювати свою ухвалу, послався на те, що існує формальна вимога додавати до заяви квитанцію про сплату судового збору. Тоді ми додали квитанцію про сплату 1 копійки судового збору і тут же подали клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 1 копійка. Прокопенко змушений був винести ухвалу про повернення нам цієї копійки».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Гладчук та Шеляженко оскаржили відповідні дії Порошенка та Верховної Ради, посилаючись на те, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

На думку журналіста та громадського діяча Вадима Гладчука, в Україні відбувається руйнація правосуддя та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури режиму Порошенка. Грабіжницький судовий збір та монополія купки високооплачуваних адвокатів на представництво та захист в суді ускладнюють доступ до правосуддя для більшості людей та перетворюють правосуддя на розкіш правлячого класу, дозовану ручним керуванням судами з адміністрації президента. Суди стають придатком режиму внутрішньої окупації, відпрацьовують вказівки згори щодо безкарності корупційної еліти, безправ’я свідомих українців та політичних репресій.

Гладчук та Шеляженко оскаржили впроваджену Порошенком монополію адвокатури, яка порушує природне право на свободу об’єднань

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Вадим Гладчук та Юрій Шеляженко оскаржили до Вищого адміністративного суду України протиправний закон узурпатора Порошенка та його посіпаки Філатова «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

У позові зазначено, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

За порушення свого права на свободу об’єднань позивачі просять суд стягнути з відповідачів символічну суму: 1 гривню. Адже якщо раптом суд прийме справедливе рішення, саме визнання монополії адвокатури протиправною буде достатньою компенсацією, бо протиправний закон можна не виконувати.

За словами редактору часопису sprotiv.org, правозахисника Вадима Гладчука, символічна сума позову обрана для того, щоб не платити грабіжницький судовий збір, встановлений посіпаками режиму Порошенка з метою унеможливити доступ більшості громадян до правосуддя: «Порошенко і його банда не збираються нести відповідальність за свої злочини і антинародну тиранію. Вони не хочуть платити за свої вчинки, але примушують всіх інших платити їм данину. Тому, схоже, державну владу в Україні банально узурпувала банда містечкових рекетирів».

«Якщо мафія хоче відібрати у людей права і свободи та продавати напівправду, напівсправедливість через посередників, змусити людей до користування наддорогими і неякісними платними послугами монопольної адвокатури замість користування природним правом на свободу об’єднання, люди просто повставатимуть проти тиранії цієї мафії і матимуть на це повне право, бо такі мафіозні маніпуляції є завідомо нелегітимними і не мають нічого спільного із державою, правом, демократією, які просто руйнуються цією монополією адвокатури» – пояснює правознавець Юрій Шеляженко, – «Істинними законами є неписані закони природи, виражені у цілісності всього буття та захищені причинно-наслідковим зв’язком свободи і відповідальності. Ці закони здавна відомі науковцям і знайшли вираження у міжнародних актах цивілізованих націй, таких, як Загальна декларація прав людини та Європейська Конвенція з прав людини. Я кажу про право на життя, гідність, власність, на свободу думки і слова, на об’єднання з іншими людьми для захисту своїх прав, тощо. Формальні норми будь-якого законодавства є дійсними у разі, якщо вони доповнюють закони природи на користь розширення природних прав людини, у разі ж невідповідності законам природи формальні норми законодавства є нікчемними. Дивно, що наші оскаженілі можновладці з дипломами юристів-міжнародників не розуміють таких простих та фундаментальних речей. Очевидно, рано чи пізно їм доведеться навчитися на власному досвіді, що таке природне право і як люди повстають проти тиранії, захищаючи свої права».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Закони України є нормативно-правовими актами, виконання яких Українська держава вимагає від людей, що перебувають в її юрисдикції, в т.ч. примушує людей до їх виконання. Водночас, закони, що не відповідають природним правам людини, є завідомо несправедливими. Їх виконання суперечить людській природі та, коли таке взагалі можливе, представляє собою шкоду для людини, суспільства, держави та всього людства. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Це означає, зокрема, що закони мають відповідати природним правам людини. Закони, які суперечать природним правам людини, є нікчемними і не підлягають до виконання.

За словами Юрія Шеляженка, позивачі знайомі із протиправною позицією вищих судів України про те, що процедура прийняття актів Верховною Радою України, зокрема законів (вияв законодавчої ініціативи, реєстрація законопроекту, розгляд законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення), нібито, є здійсненням Верховною Радою України законотворчої функції, а не владних управлінських функцій, і вважають цитовану позицію виявом правового нігілізму, що виражається у відмові органів правосуддя захищати справедливість і природне право людини не виконувати вимоги законодавчих актів, які суперечать природним правам людини.

У разі, якщо руйнація правосуддя в Україні та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури Порошенка під виглядом «реформи» продовжиться, позивачі привертатимуть увагу міжнародних структур до такої деградації правосуддя в Україні та готові організувати громадянський спротив монополії адвокатури, — заявив правозахисник Вадим Гладчук.

Вадим Гладчук: «В Верховной Раде наверное завелись черти». Видео

KPK2

 

Пятница, 13-е УПК приняли на тринадцатой минуте. За принятие Уголовного процесуального кодекса, в 4:13 утра, проголосовала 271 карточка народного депутата, сообщает «Спротив».

Новый Уголовный процесуальный кодекс противоречит нескольким статьям Конституции Украины и ограничивает права граждан на защиту в судах.

После введения нового Уголовно-процессуального кодекса отстаивать интересы подсудимых смогут только профессиональные адвокаты. Сегодня на это имеют право и так называемые представители интересов обвиняемого в суде (ими могут быть родственники без юридического образования, например). Эти изменения оказания правовой помощи противоречат статье 59 Конституции Украины, которая гарантирует право каждого быть свободным в выборе защитника своих прав; противоречит также решению Конституционного Суда от 2000 года.

Особую тревогу вызывает трактовка в  проекте Уголовно-процессуального  кодекса Украины судов присяжных, предусмотренных Конституцией. Предложенная модель, когда в состав суда присяжных входят двое профессиональных судей и трое присяжных очень напоминает советскую модель суда, в состав которого входили профессиональные судьи и народные заседатели, только в данном случае народные заседателей заменены присяжными. Розпиаренная Банковой попытка выдать народных заседетелей за «присяжных» искажает суть данного института. Такой состав суда присяжных и его полномочия не имеют ничего общего с судом присяжных.

Как отметил  в комментарии журналистам заместитель председателя политсовета Партии Народный порядок, редактор оппозиционного интернет-издания «Спротив» Вадим  Гладчук, в принятии Уголовного процесуального кодекса есть что-то мистическое и окультное. «За УПК кнопкодавы проголосовали ночью на тринадцатой минуте в пятницу, 13-го. Это знак не к добру. В Верховной Раде наверное завелись черти», пошутил Гладчук.

Гладчук считает, что в проекте Кодекса имеются нормы, не отвечающие канонам права, принятых в демократических государствах.

«Ни в коем случае нельзя допустить утверждения нормы, фактически развязывающей руки правоохранительным органам в «выбивании показаний». Проект предусматривает, что судебная процедура в случае добровольного признания гражданина в совершенном преступлении проводится в сокращенном виде. В украинских условиях, когда граждане и так бесправны перед правоохранителями узаконивание данной нормы будет означать одно – возвращение к сталинским порядкам. Regina probationum — «Признание царица доказательств» по принципу прокурора СССР Вышинского – станет основой судебных процессов по сокращенной процедуре и позволит авторитарной власти за несколько месяцев пересажать в тюрьмы всех несогласных с ее политикой», — отметил Вадим Гладчук.

 

Читайте також:

Гладчук считает, что Уголовно-процессуальный кодекс Януковича вернет Украину в сталинские времена

Новий Кримінально-процесуальний кодекс: до чого такий поспіх?

Amnesty International требует доработать новый УПК

Криминально-процесуальный кодекс: «текст написан по дебильному»

Уголовно-процессуальный кодекс Януковича позволяет возбуждать уголовные дела против нардепов

Новый УПК: в ближайшем будущем суд присяжных в Украине невозможен

В Facebook создали группу для обсуждения проекта нового Уголовно-процессуального кодекса

Портнов с Януковичем запретят родственникам защищать обвиняемых в судах

В Facebook создали группу для обсуждения проекта нового Уголовно-процессуального кодекса

facebook1-300x218

В социальной сети Facebook создана группа «Обсуждение проекта Уголовно-процессуального кодекса Украины (№ 9700)», сообщает «Спротив».

Членами группы являются известные адвокаты, правозащитники и журналисты. Есть и народные депутаты: Андрей Парубий, Владимир Арьев, Олесь Доний, Юрий Мирошниченко, Игорь Плохой, Остап Семерак, Елина Шишкина…

В группе развернулась острая дискуссия касательно вышеупомянутого законопроекта, который был внесен в парламент 13 января 2012 года по инициативе президента Украины – Виктора Януковича.

Алексей Святогор, юрист, адвокат: «У меня есть важное замечание. Уголовно-процессуальным кодексом ограничено участие в качестве защитников, не являющихся адвокатами. Защитниками могут быть только адвокаты. Вопрос не в том, где их набрать столько, но и в том, что вопрос защиты (избрание защитника) – это вопрос личного доверия подсудимого. Еще несколько лет назад Конституционный Суд сказал (и правильно), что вопрос избрания защитника не ограничивается наличием адвокатского статуса. «Ксива» ничего не значит. Если я доверяю свою защиту определенном гражданину – то для меня важно то, что я ему доверяю, и мне безразлично наличие у него «корочки». Более того, «корочка» делает защитника зависимым. Над ним висит дамоклов меч наказания со стороны дисциплинарной комиссии. А свободный человек – потому и свободный, ведь свобода ограничивается лишь соображениями защиты подсудимого, но не собственной безопасностью и опасениями не понравиться комиссии и потерять право на профессию. Например, в делах об экономических преступлениях, типа неуплаты налогов, функции защитника прекрасно исполнит аудитор, бухгалтер, экономист, на своем уровне докажет, что в действительности никакой неуплаты налогов не было, и тому подобное. Для этого не нужно иметь юридическое образование и свидетельство адвоката. Или, например, медик в функции защитника (не юрист) докажет, что обвинения в неправильном лечении или трансплантации, или еще в чем-то, – необоснованные. Это же касается других редких специалистов в своей области, которые прекрасно выполнят функции защитников со своей точки зрения на предмет обвинения, именно на основе своих знаний в данной области».

Сергей Волкотруб разделяет это мнением и считает его верным. Также он выдвигает гипотезу о том, что вероятнее всего, «имеет место негласный сговор: адвокаты стремятся избавиться от конкурентов – «специалистов», а «органы» – работать с полностью зависимыми и заранее испуганными «защитниками». Он утверждает, что чрезвычайно опасными для людей являются предлагаемые нормы по «упрощенному» производству. Если «органы» заставляют человека подписать бумажку о «соглашении» – на этом заканчиваются все конституционные и процессуальные гарантии – прокурор и суд это дело уже не будут рассматривать, а лишь утвердят без рассмотрения. Волкотруб считает, что это может стать абсолютным «беспределом».

Редактор оппозиционного интернет-издания «Спротив» Вадим Гладчук, утверждает, что Уголовно-процессуальный кодекс Януковича вернет Украину в сталинские времена: «Предложенная модель, когда в состав суда присяжных входят двое профессиональных судей и трое присяжных очень напоминает советскую модель суда, в состав которого входили профессиональные судьи и народные заседатели, только в данном случае народные заседателей заменены присяжными. Разпиаренная Банковой попытка выдать народных заседателей за «присяжных» искажает суть данного института».

Инициатор создания группы по обсуждению данного проекта Сергей Иващук считает, что Вадим Гладчук абсолютно прав. Также Сергей Иващук призывает всех обратить внимание на ч. 3 ст. 31 проекта Уголовно-процессуального кодекса Украины: «суд присяжных» в нем отсутствует и имеет место подмена понятий, считает он.

Присоединиться  к группе «Обсуждение проекта  Уголовно-процессуального кодекса  Украины (№ 9700)» в сети Facebook можно по ссылке.

Кстати, 23 января 2012 года в рамках общей программы Европейского Союза и Совета Европы «Усиление борьбы с жестоким обращением и безнаказанностью» пройдет круглый стол на тему «Презентация и обсуждение проекта Уголовно-процессуального кодекса Украины сквозь призму экспертного заключения Совета Европы», организаторами которого являются Совет Европы и администрация президента Украины. Адрес проведения мероприятия: г. Киев, ул. Госпитальная, 12, «Президент отель», конференц-зал «Предслава» (регистрация участников с 9:00, начало круглого стола запланировано на 9:30, тел. 044-425-33-70 (внутр.108).