Вадим Гладчук та Автономна Адвокатура оскаржили диктаторський та корупційний указ Порошенка про блокування соцмереж

Gladchuk-podae-u-sud-na-Pilipishina1

 

Громадський активіст та журналіст Вадим Гладчук оскаржив у суді диктаторський указ президента Порошенка про блокування популярної соціальної мережі Вконтакте, пошуковика Яндекс, поштових, антивірусних та інших сервісів російської розробки, повідомляє sprotiv.org.

Також Гладчук вимагає оприлюднення конкретних підстав та обґрунтування пропорційності санкцій стосовно усіх, хто піддається санкціям, щоб було видно, що санкції накладені законно, без свавілля та корупції. Вимоги Гладчука підтримала та захищатиме в суді Громадська організація «Автономна Адвокатура».

«Порошенко поводиться, як Путін та Янукович. Вирішує за українців, якими сайтами користуватися. Це порушення прав людини, неприпустиме в демократичній державі, яку ми будуємо» – обурюється Гладчук. – «У мене є сторінка на Вконтакті, де я багато років веду безкомпромісну інформаційну війну проти кремлівських злочинців, корупції та беззаконня.
Ніхто мою сторінку не закрив, тому чутки про вплив спецслужб на політику соцмережі сильно перебільшені. Закривати соцмережі, бо ними можуть користуватися шпигуни та терористи, така сама дурниця, як перекривати вулиці, щоб злочинці не могли ходити містом. Від такого свавілля більш за все страждають прості порядні люди».

За словами Гладчука, він подав позов про визнання незаконності та скасування ст. ст. 1, 2 Указу Президента України №133/2017 від 15.05.2017 р. «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», бо Україна має зберігати людське обличчя під час війни, щоб ми не повторили путінсько-чекістський жах і абсурд Росії, де чавлять тракторами ворожий сир пармезан, арештовують за протестні мітинги, покемонів та йогу і називають громадськість «іноземними агентами».

«У позові йдеться про те, що санкції, введені в дію указом Порошенка, є незаконними, оскільки вони прийняті без належних підстав та без дотримання принципів, встановлених Конституцією та законом про санкції» – розповідає автономний адвокат, магістр права Юрій Шеляженко.

– «Також санкції є протиправними, оскільки порушують низку прав людини, гарантованих Європейською Конвенцією з прав людини, зокрема, право на свободу слова, право власності, тощо. Звичайно, для дотримання балансу інтересів, зокрема, для захисту національної безпеки порядок реалізації прав може регулюватися, але тільки на основі верховенства права: тобто, на засадах законності, необхідності в демократичному суспільстві, пропорційності. Всі ці вимоги були проігноровані Порошенком та РНБО. Санкції не мають гідного юридичного обґрунтування, явно не прораховані пропорційно праву та відповідальності, наприклад, репресують не тільки окремі російські корпорації, а й мільйони українців, боротьба яких за українські інтереси в російських соцмережах перетворює ці соцмережі на поле демократичного діалогу, потужне знаряддя протистояння свавіллю путінських спецслужб та воєнщини».

Також у позові зазначено, що диктаторський указ Порошенка є зароблянням грошей на війні. Судячи з опублікованих останнім часом досліджень економістів та заяв представників IT-бізнесу, так звані санкції не стільки ізолюють українців від впливу Росії будь-якою ціною, не соромлячись правопорушень, скільки допоможуть наближеному до влади бізнесу переділити адміністративно-командними та корупційними методами ринок телекомунікаційних послуг, а також державних закупівель, оскільки під санкції потрапили десятки переможців торгів, що зумовить додаткові бюджетні витрати через підвищення цін та нові тендерні процедури.

Верховний Суд взявся за позов Гладчука і Шеляженка до Верховної Ради про протиправність монополії адвокатури

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Верховний Суд України відкрив провадження у справі за позовом Гладчука Вадима Федоровича, Шеляженка Юрія Вадимовича до Верховної Ради України, Президента України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями. Цим позовом оскаржується протиправний закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

Спочатку позов було подано до Вищого адміністративного суду України, де суддя Веденяпін незаконно та протиправно заблокував його розгляд двома ухвалами. Про перегляд обох ухвал позивачі просили Верховний Суд України.

«В результаті Верховний Суд, суддя Волков відкрив провадження за заявою про перегляд ухвали про повернення позову. Подивимось, яким буде рішення. Налаштовані рішуче захистити право на справедливий суд або в Києві, або в Страсбурзі» – каже правозахисник Юрій Шеляженко, – «А от з переглядом ухвали про залишення позову без руху вийшла комічна історія. Ми так сформулювали позовні вимоги, щоб не платити грабіжницький судовий збір: просили про відшкодування шкоди від адвокатської монополії в сумі 1 гривня. Але суддя Прокопенко з Верховного Суду зажадав сплати судового збору без будь-яких законних підстав. Ми подали заяву про роз’яснення його ухвали, а саме, в якій сумі та на яких законних підставах маємо платити судовий збір. Прокопенко відмовився роз’яснювати свою ухвалу, послався на те, що існує формальна вимога додавати до заяви квитанцію про сплату судового збору. Тоді ми додали квитанцію про сплату 1 копійки судового збору і тут же подали клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 1 копійка. Прокопенко змушений був винести ухвалу про повернення нам цієї копійки».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Гладчук та Шеляженко оскаржили відповідні дії Порошенка та Верховної Ради, посилаючись на те, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

На думку журналіста та громадського діяча Вадима Гладчука, в Україні відбувається руйнація правосуддя та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури режиму Порошенка. Грабіжницький судовий збір та монополія купки високооплачуваних адвокатів на представництво та захист в суді ускладнюють доступ до правосуддя для більшості людей та перетворюють правосуддя на розкіш правлячого класу, дозовану ручним керуванням судами з адміністрації президента. Суди стають придатком режиму внутрішньої окупації, відпрацьовують вказівки згори щодо безкарності корупційної еліти, безправ’я свідомих українців та політичних репресій.

Гладчук та Шеляженко заявили відвід судді Верховного Суду Прокопенку за вимагання зайвих грошей

 

 

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Вадим Гладчук та Юрій Шеляженко заявили відвід судді Верховного Суду України Олександру Прокопенку, який вимагає сплати судового збору в справі про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями узурпатора Порошенка та його кишенькової конституційної більшості у Верховній Раді України із запровадження так званої адвокатської монополії. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як зазначено в заяві про відвід, ухвалою Верховного Суду України від 2.09.2016 р. у справі № 21-2970а16 (суддя О.Б.Прокопенко) заяву представника Гладчука Вадима Федоровича – Шеляженка Юрія Вадимовича про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.07.2016 р. у справі № 800/368/16 залишено без руху з протиправних підстав, а саме, оскільки до заяви не додано документ про сплату судового збору, тоді як відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» у даній категорії справ судовий збір взагалі не справляється. Зазначену ухвалу виконати неможливо через її протиправність та незрозумілий зміст. Окрім того, оскільки заява подавалася двома заявниками, а суддя Прокопенко залишив без руху заяву лише одного із заявників, складається враження, що іншого заявника суддя просто проігнорував. Це свідчить про упередженість судді, що є підставою для відводу.

Як пояснив юрист Юрій Шеляженко, для оскарження адвокатської монополії позивачі спеціально обрали таку форму позову, за яку не сплачується судовий збір, на знак протесту проти унеможливлення для більшості українців із значним ростом судових зборів та із монополізацією представництва у суді адвокатами навіть формального доступу до правосуддя, не кажучи вже про необхідність платити хабар за справедливе, а не формальне рішення. Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою або службовою особою.

Нагадаємо, що Вадим Гладчук та Юрій Шеляженко оскаржили до Вищого адміністративного суду України протиправний закон узурпатора Порошенка та його посіпаки Філатова «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Як з’ясувалося, Вищий адмінсуд покриває протиправну монополію адвокатури, яка порушує природне право на свободу об’єднань. Якщо Верховний Суд України не захистить права позивачів, вони звертатимуться до Європейського Суду з прав людини та інших міжнародних структур. Окрім того, для боротьби всіма легальними засобами проти створення тираном Порошенком та його посіпаками Філатовим і Медведчуком адвокатської монополії для торгівлі правосуддям з Адміністрації Президента незалежні юристи створили Громадську організацію «Автономна Адвокатура»

Гладчук та Шеляженко оскаржили впроваджену Порошенком монополію адвокатури, яка порушує природне право на свободу об’єднань

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Вадим Гладчук та Юрій Шеляженко оскаржили до Вищого адміністративного суду України протиправний закон узурпатора Порошенка та його посіпаки Філатова «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

У позові зазначено, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

За порушення свого права на свободу об’єднань позивачі просять суд стягнути з відповідачів символічну суму: 1 гривню. Адже якщо раптом суд прийме справедливе рішення, саме визнання монополії адвокатури протиправною буде достатньою компенсацією, бо протиправний закон можна не виконувати.

За словами редактору часопису sprotiv.org, правозахисника Вадима Гладчука, символічна сума позову обрана для того, щоб не платити грабіжницький судовий збір, встановлений посіпаками режиму Порошенка з метою унеможливити доступ більшості громадян до правосуддя: «Порошенко і його банда не збираються нести відповідальність за свої злочини і антинародну тиранію. Вони не хочуть платити за свої вчинки, але примушують всіх інших платити їм данину. Тому, схоже, державну владу в Україні банально узурпувала банда містечкових рекетирів».

«Якщо мафія хоче відібрати у людей права і свободи та продавати напівправду, напівсправедливість через посередників, змусити людей до користування наддорогими і неякісними платними послугами монопольної адвокатури замість користування природним правом на свободу об’єднання, люди просто повставатимуть проти тиранії цієї мафії і матимуть на це повне право, бо такі мафіозні маніпуляції є завідомо нелегітимними і не мають нічого спільного із державою, правом, демократією, які просто руйнуються цією монополією адвокатури» – пояснює правознавець Юрій Шеляженко, – «Істинними законами є неписані закони природи, виражені у цілісності всього буття та захищені причинно-наслідковим зв’язком свободи і відповідальності. Ці закони здавна відомі науковцям і знайшли вираження у міжнародних актах цивілізованих націй, таких, як Загальна декларація прав людини та Європейська Конвенція з прав людини. Я кажу про право на життя, гідність, власність, на свободу думки і слова, на об’єднання з іншими людьми для захисту своїх прав, тощо. Формальні норми будь-якого законодавства є дійсними у разі, якщо вони доповнюють закони природи на користь розширення природних прав людини, у разі ж невідповідності законам природи формальні норми законодавства є нікчемними. Дивно, що наші оскаженілі можновладці з дипломами юристів-міжнародників не розуміють таких простих та фундаментальних речей. Очевидно, рано чи пізно їм доведеться навчитися на власному досвіді, що таке природне право і як люди повстають проти тиранії, захищаючи свої права».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Закони України є нормативно-правовими актами, виконання яких Українська держава вимагає від людей, що перебувають в її юрисдикції, в т.ч. примушує людей до їх виконання. Водночас, закони, що не відповідають природним правам людини, є завідомо несправедливими. Їх виконання суперечить людській природі та, коли таке взагалі можливе, представляє собою шкоду для людини, суспільства, держави та всього людства. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Це означає, зокрема, що закони мають відповідати природним правам людини. Закони, які суперечать природним правам людини, є нікчемними і не підлягають до виконання.

За словами Юрія Шеляженка, позивачі знайомі із протиправною позицією вищих судів України про те, що процедура прийняття актів Верховною Радою України, зокрема законів (вияв законодавчої ініціативи, реєстрація законопроекту, розгляд законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення), нібито, є здійсненням Верховною Радою України законотворчої функції, а не владних управлінських функцій, і вважають цитовану позицію виявом правового нігілізму, що виражається у відмові органів правосуддя захищати справедливість і природне право людини не виконувати вимоги законодавчих актів, які суперечать природним правам людини.

У разі, якщо руйнація правосуддя в Україні та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури Порошенка під виглядом «реформи» продовжиться, позивачі привертатимуть увагу міжнародних структур до такої деградації правосуддя в Україні та готові організувати громадянський спротив монополії адвокатури, — заявив правозахисник Вадим Гладчук.

Суддя Нагорний з Апеляційного суду Київської області вдався до фальсифікацій, щоб позбавити редактора sprotiv.org Гладчука права на захист. 2 фото

Суддя Анатолій Нагорний розглянув на дві години раніше від назначеного часу апеляційну скаргу шахрайки Вікторії Жданюк на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області, який виправдав редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука у адмінсправі, сфабрикованій дільничним Мельником на замовлення сільського голови Бобриці Короля за неправдивим звинуваченням у порушенні правил тримання собак.

povistka-nagornyy-11

У повістці, надісланій Гладчуку, був зазначений час розгляду скарги об 11 годині, тоді як суддя Нагорний розглянув скаргу о 9 годині, щоб не дати можливість Гладчуку виступити в суді, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

zasydanya-nagornyy-9

Крім того, суддя проігнорував письмові клопотання захисту, подані через канцелярію суду.

“Нагорний поставив все з ніг на голову. У нього шахрайка Жданюк виявилася постраждалою. Зовсім абсурдним його рішення робить те, що він назвав мене редактором газети “Правдошукач”, хоча всім відомо, що редактор цієї газети — Юрій Шеляженко. Я змушений буду скаржитись на грубе порушення присяги суддею Нагорним до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також оскаржуватиму його свавілля до Європейського Суду з прав людини” — заявив Вадим Гладчук.

За словами редактора sprotiv.org, свідками фальсифікацій судді Нагорного є десятки людей, які прийшли подивитися на судове засідання. Скаргу на кричущу поведінку судді вже подано голові суду Олексію Данілову.

Крім того, Гладчук сумнівається в тому, чи проводив взагалі суддя Нагорний так зване засідання, і вимагатиме аудіозапис. Адже секретар злополучного судді заявила, що він дуже поспішає у відпустку.

Злочини банди Короля покриває… «мент-ленінець» Кошмак? Розслідування

Koshmak-Vadym1-500x460

Чому не карають злочинців, які загрожували життю відомого журналіста Вадима Гладчука й перешкоджали його професійній діяльності? Відповідь на це запитання повинні надати правоохоронні органи Київщини, котрі чомусь «забули» внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про ці кримінальні діяння.

Як уже повідомлялося, 12 червня 2015 року в сільському клубі Бобриці було призначене так зване «обговорення» щодо об’єднання громад. Під час лобіювання своїх антизаконних планів організатори цього дійства намагалися вчинити розправу над відомим журналістом Вадимом Гладчуком.

«Я, як редактор видання sprotiv.org, що висвітлює суспільно-політичне життя Київщини, зайшов о 17.00 до сільського будинку культури, — розповідає Вадим Гладчук. — Директор клубу Урбатіс Казімір Олександрович одразу почав вимагати, щоб я «записався». Він підсунув мені якийсь папірець, щоб я вказав свої персональні дані (ПІБ, адресу, назву ЗМІ). Коли я почав фотографувати на камеру телефона своє посвідчення (біля паперу із записом), Урбатіс почав забороняти мені це робити. Він кричав, погрожував і вимагав, щоб я залишив будинок культури».

Щоб захистити свої права, Вадим Гладчук викликав міліцію (за телефоном 102). На жаль, погрози на адресу журналіста не припинилися.

«Близько 18.10 заступник голови села Бобриця Олександр Усік пригрозив, що задушить мене галстуком, — продовжує редактор опозиційного видання. — Це сталося після того, як я на відеокамеру записав його пояснення щодо розкрадання арештованого піску.

Свідками цих погроз були журналіст Тетяна Трайдакало, Вікторія Полець, Марія Гуриненко та інші мешканці села. Ще один член цієї організованої злочинної групи, яка почала штовхатися, нецензурно вилаявся щодо мене як журналіста”, — розповів Гладчук.

Під час тих зборів також «відзначився» Бобрицький сільській голова Олександр Король: ввечері того ж дня (близько 19.50) він публічно погрожував Гладчуку розправою – викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака.

Bobrytsya12-06-2015-3
Король і сміттєвий бак

Бак спеціально за його наказом затягнули до зали будинку культури.

На фото Гладчук показує скільки вкрали у держави піску Король Бобриці і його спільники
На фото Гладчук показує скільки вкрали у держави піску Король Бобриці і його спільники

Причина цієї ненависті загальновідома: раніше на сторінках інтернет-видання sprotiv.org були опубліковані критичні статті про сільського голову та інших посадових осіб Бобрицької сільради: вони «прославилися»свавіллям, розкраданням лісу, піску та скоєнням інших злочинів.

Зважаючи на заяви та звернення Вадима Гладчука до суду, при повіній бездіяльності корумпованої місцевої міліції, було відкрито чотири кримінальні провадження, в яких фігурують Олександр Король та його поплічники.

Перешкоджання журналістській діяльності Гладчука кваліфікується за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу: переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою (за такі правопорушення передбачено штрафом — до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років).

Проте, як з`ясувалося, на лаву підсудних також «проситься» новоспечений керівник міліції Києво-Святошинського району з вельми символічним прізвищем — чи то Кошмак, чи то Кошмар. Саме через злочинну бездіяльність його підлеглих грубо порушені вимоги ч. 1 ст. 214 КПК: замість того, щоб внести ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), головний районний мент чомусь вкотре «не може» визначити підслідність та розпочати досудове розслідування, традиційно розсилаючи ганебні відписки звертатися до суду з цивільними позовами покримінальним злочинам.

vidm-Koshmak1

Ще один малоприємний факт: Києво-Святошинський район наскрізь «просмердівся» символами комунізму: навіть ленінський бюст «красується» у кабінеті слідчого Ігоря Щеннікова!

Лейтенант міліції Щенніков любить колекціонувати комуняцький "антикваріат"
Лейтенант міліції Щенніков любить колекціонувати комуняцький “антикваріат”

І це при тому, що Верховна Рада заборонила пропаганду та символіку комуністів і нацистів. До речі, цей антикомуністичний Закон (№317-VIII) було ухвалено 9 квітня 2015 року, а Вадима Кошмака призначили на посаду на день раніше. Саме 8 квітня начальник обласної міліції Вадим Троян представив свого підлеглого в актовій залі Києво-Святошинського райвідділу міліції (де були присутні міліціонери, керівники місцевих органів самоврядування, представники районної прокуратури та громадськість).

Тоді відомий захистник України, що звільняв Маріуполь у 2014 році від банд російських загарбників у складі батальйону «Азов», Троян зазначав, що «керівництво головного управління і він особисто відповідально віднеслися до підбору кандидата», який начебто «здатен «витягнути» самий складний район…». У свою чергу, новоявлений «троянський кінь» дякував за довіру та запевняв, «що прийшов на цю посаду з великим бажанням працювати і змінювати міліцію для людей, готовий до конструктивного діалогу з особовим складом і громадськістю, і вірою у те, що правоохоронна система зміниться на краще».

«Мент-ленінець», на райвідділі якого станом на 5 червня 2015 року висіла табличка «Карла Маркса,88» давно перейменованої на Хрещатик вулиці Боярки, досі керується старим компартійним КПК, коли заяви про злочини автоматично не заносили до ЄРДР.

Редактор газети Правошукач Юрій Шеляженко був шокований комуно-фашистською символікою на мурах райвідділку
Редактор газети Правошукач Юрій Шеляженко був шокований комуно-фашистською символікою на мурах райвідділку

Навіщо Кошмак творить таке беззаконня? Кому це вигідно?

Відповідь на це питання ми оприлюднимо у наших майбутніх розслідуваннях.


Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

Громадськість збиратиме підписи за відставку Порошенка. Відео

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

З мітингу біля Верховної Ради України 2 червня 2015 року почнеться збір підписів за відставку президента України Петра Порошенка на знак протесту проти його корупційних зв’язків з олігархом Дмитром Фірташем, який хоче купити всю Україну кривавим золотом з гаманця Путіна. Про це оголосили громадянські активісти на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс”.

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук вважає, що Фірташ купив Порошенку президентське крісло: “Після Революції Гідності був великий запит суспільства на зміни, на реформи. Як могло статися, що лідером цих змін раптом став вважатися корупційний стовп режиму Януковича, той самий Порошенко, який ходив за Януковичем міністром економіки серед інших сатрапів диктатури? Нас нагодували локшиною, засліпили нам очі. Це коштувало дуже дорого, тут не обійшлося без ін’єкцій бабла від потужного олігарха. І зараз Фірташ завдяки розслідуванню американських слідчих змушений був зізнатися у суді, що саме він влаштував кастинг на пост президента. Від нього залежало, хто очолить Україну: або Кличко, або Порошенко. Фірташ допоміг їм домовитись, що президентом стане Порошенко, а Кличко отримає Київ і його люди сформують половину списку Порошенка. Чи міг Фірташ таке казати, якщо б не він купляв президентське крісло, якщо б це крісло не лежало практично в його кишені?”.

За словами редактора газети “Правдошукач” Юрія Шеляженка, всі факти свідчать на користь такої версії, що олігарх Фірташ вже давно визначає політику Української держави за допомогою технології одночасного корумпування і влади, і опозиції. Зараз він підтримує режим Порошенка і опозицію Льовочкіна. Так само раніше він контролював адміністрацію Януковича через того ж Льовочкіна та контролював опозицію, фінансуючи Кличка. До того ж Фірташ формує громадську думку через кишенькові мас-медіа та корпоративну лояльність трудових колективів багатьох структур великого і середнього бізнесу, які йому належать частково чи повністю. І що характерно, багатство та вплив Фірташа повністю залежить від торгівлі російським газом, стратегічним ресурсом, до якого Кремль дає доступ тільки своїм людям.

Юрій Шеляженко розповідає: “Олігарх Фірташ є партнером олігарха Ротенберга, а Ротенберг є гаманцем Путіна. Тому я переконаний, що владний і опозиційний мейнстрім в Україні фінансується з гаманця Путіна. Ви спитаєте, навіщо Путіну фінансувати українську владу, яка нібито воює з Путіним? Справа в тому, що Росія програла технологічне і економічне змагання з США. Саме лідерство у цих сферах визначає світового лідера, яким Росія з її імперськими амбіціями завжди хотіла бути. Путін намагається компенсувати поразку в економічному змаганні з США, звертаючись до воєнної справи, в якій Росія вважається досить сильною. Він думає: якщо у мирний час США є світовим лідером, єдиний спосіб зробити світовим лідером Росію — почати велику війну. А для цього йому потрібен ворог, який би грав з ним у піддавки, бо США Путіну не по зубах. І роль карикатурного ворога, на жаль, дісталася Україні”.

«Майдан зрадили, замість просування патріотів до влади їх послали помирати в котлах у спровокованій війні, а при владі опинився службістсько-воровський режим за зразком путінського, зрозумілий і підконтрольний Путіну», — вважає Вадим Гладчук.

“Є багато навіть зовнішніх схожостей у тому, що робить Путін і що робить Порошенко на гроші Фірташа. Порошенківське гасло Єдина Країна схоже на путінську Єдину Росію. Обіцянка Порошенка подвоїти ВВП до 2020 року повторює таку саму обіцянку, що її давав росіянам Путін. АТО на Донбасі копіює путінську контртерористичну операцію в Чечні. Банда Порошенка багато обіцяє власному народові і всьому світу, імітує демократію на західні та путінські гроші, в тому числі легалізовані на заході протягом всього XX століття — це, за моєю версією, легендарне золото компартії, яке не зачепили жодні санкції. І куплені на золото компартії СССР карикатурні антикомуністи своєю тупістю, брехливістю та продажністю дискредитують лібералізм і наче рекламують СССР та Путіна, провокуючи всіх робити дурниці, а в критичний момент усіх зраджуючи у інтересах чергової піррової перемоги Путіна. Кремлівський тиран вже потирає рученята, бо на тлі цієї війни світ все більше його боїться. Страх — джерело його влади. Путін хоче бути всесвітнім паханом і діє за принципом: бий своїх, щоб чужі боялися та поважали. Бо корені справжньої, ще не спорченої ігом кочевників Росії тут, у Києві, в Київській Русі. Колись ми були братніми народами. Але Путін і рідного брата продасть заради шапки Мономаха, це загальний гріх всіх наших лідерів, у випадку Путіна посилений хворобливою манією величі, бо він марить, що після великої війни всі західні лідери навшпиньки перед ним ходитимуть”, — стверджує редактор «Правдошукача» Шеляженко.

Збір підписів за імпічмент Порошенка необхідний для порятунку Революції Гідності від контрреволюції путінських зрадників, куплених Фірташем, тому підписи почнуть збирати на Майдані — заявила Вікторія Полець, активістка Правого сектору.

Партія Народний порядок домоглася відкритого судового процесу за позовом до ЦВК щодо оголошення парламентських виборів

На фото: виступає представник Партії Народний порядок Юрій Шеляженко
На фото: виступає представник Партії Народний порядок Юрій Шеляженко

За клопотанням представника політичної партії «Партія Народний порядок» Юрія Шеляженка Окружний адміністративний суд міста Києва дозволив журналістам відео- та фотозйомку і аудіозапис судових засідань у справі за позовами Партії Народний порядок, народного депутата Миколи Катеринчука і ще кількох громадян України до Центральної виборчої комісії про зобов’язання оголосити про початок виборчого процесу із чергових виборів народних депутатів України 27 березня 2011 року.

Голова політичної ради ПНП Андрій Древицький вважає, що суд прийняв правильне рішення. «Хоча на початку засідання головуючий суддя Віталій Амельохін виставив телеоператорів за двері, після нашого клопотання суд дозволив журналістам висвітлювати процес. Такі резонансні справи не повинні вирішуватися кулуарно. Сподіваюся, що рішення суду по суті нашого позову буде так само законним і справедливим» — заявив політик.

На фото: представники ЦВК відмовляються спілкуватися з журналістами
На фото: представники ЦВК відмовляються спілкуватися з журналістами

Чергові вибори до Верховної Ради України мають відбутися в останню неділю березня 2011 року, тобто 27 березня 2011 року відповідно до частини першої ст. 77 Конституції України, оскільки народні депутати України Верховної Ради України VI скликання набули своїх повноважень 23 листопада 2007 року.

Згідно частині 2 статті 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес до Верховної Ради України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія мала оголосити про початок виборчого процесу не пізніше ніж за сто двадцять п’ять днів до дня виборів, однак не зробила цього.

Суд має вирішити долю парламентських виборів на наступному відкритому засіданні, яке відбудеться 22 грудня 2010 року об 11 годині за адресою вул. Хрещатик, 10. Справу розглядає колегія судів у складі:  Амельохіна Віталія В’ячеславовича (головуючий), Федорчука Андрія Богдановича, Кротюка Олександра Володимировича.

povistka-22-12-2010

За словами голови секретаріату КОО ПНП Вадима Гладчука, партія разом з громадською організацією «Молодь – надія України» о 10 годині виставить пікет біля входу до суду, вимагаючи захисту конституційного права громадян України обирати та бути обраними до Верховної Ради України у визначені Конституцією України строки.

 

Светлана Ковальська, sprotiv.org

 

Читайте також:

Партія Народний порядок у суді вимагає від ЦВК оголосити про початок парламентських виборів 27 березня 2011 року

У Венеціанській комісії хочуть знати дату парламентських виборів

ЦВК відмовилася проводити вибори до Верховної Ради

ЦВК позбавила нас виборів. До суду!

22 листопада від ЦВК вимагатимуть оголосити про початок парламентських виборів

Вибори до Верховної Ради мають бути у 2011 році

Продление срока полномочий выборного органа — это одно из тяжелейших политических преступлений

14 грудня суд розгляне позов Партії Народний порядок та Катеринчука до ЦВК

10 грудня 2010 року Окружний адміністративний суд міста Києва кулуарно прийняв рішення про об’єднання справ за позовами Політичної партії «Партія Народний порядок», Катеринчука Миколи Дмитровича та Лошакова Дмитра Сергійовича до Центральної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та оголошення парламентських виборів 27 березня 2011 року.

Ховаючись від журналістів та представників позивачів, суд провів попереднє судове засідання не у той час і не у тому місці, які були зазначені у повістках про виклик на судове засідання.

«Мабуть, судді злякалися нашого мітингу виборців, який проходив у цей час під стінами суду. Об’єднання трьох справ свідчить про спробу затягнути розгляд нашого позову по суті. Адже тепер суд зможе нескінченно відкладати розгляд справи у випадку неявки будь-кого з позивачів. Очевидно, суддям згори спущена команда нічого не вирішувати, поки не буде прийнято бюджет, в якому не передбачається жодної копійки на парламентські вибори» — припускає голова секретаріату КОО Партії Народний порядок, редактор Інтернет — видання Sprotiv.org Вадим Гладчук.

На фото представники Партії Народний порядок пікетують Окружний адміністративний суд міста Києва
На фото представники Партії Народний порядок пікетують Окружний адміністративний суд міста Києва

Нагадаємо, що представником Партії Народний порядок у суді є відомий журналіст, редактор газети   «Правдошукач» Юрій Шеляженко.

Чергові вибори до Верховної Ради України мають відбутися в останню неділю березня 2011 року, тобто 27 березня 2011 року відповідно до частини першої ст. 77 Конституції України, оскільки народні депутати України Верховної Ради України VI скликання набули своїх повноважень 23 листопада 2007 року.

Згідно частині 2 статті 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес до Верховної Ради України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія мала оголосити про початок виборчого процесу не пізніше ніж за сто двадцять п’ять днів до дня виборів, однак не зробила цього.

«Бездіяльність Центрвиборчкому, який не оголосив вчасно про початок виборчого процесу, незаконно позбавляє політичну партію „Партія Народний порядок“ права висунути кандидатів у народні депутати України на цих виборах до парламенту. Вважаю це проявом правового нігілізму та злочином проти демократії» — заявив Голова політичної ради Партї народний порядок Андрій Древицький.

Наступне судове засідання відбудеться 14 грудня 2010 року о 14 годині 15 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10, 2-й поверх, кабінет № 2. Справа буде розглядатися колегією суддів під головуванням судді Амельохіна В. В.

pnp-vybory-5

Cветлана Ковальська, sprotiv.org

Партія Народний порядок у суді вимагає від ЦВК оголосити про початок парламентських виборів 27 березня 2011 року

miting-CVK22-11-2010-1

 

Окружний адміністративний суд міста Києва повідомив представника Партії Народний порядок Юрія Шеляженка про відкриття провадження по справі № 2а-17499/10/2670 за позовом Політичної партії «Партія Народний порядок» до Центральної виборчої комісія про визнання протиправною бездіяльності та призначив попереднє судове засідання на 10 грудня 2010 року о 14:55 год (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, 2-й поверх, кабінет № 2, суддя Кротюк О.В.).

У позовній заяві Політична партія «Партія Народний порядок» (ПНП) просить зобов’язати Центральну виборчу комісію негайно оголосити про початок виборчого процесу чергових виборів народних депутатів України 27 березня 2011 року.

Чергові вибори до Верховної Ради України мають відбутися в останню неділю березня 2011 року, тобто 27 березня 2011 року відповідно до частини першої ст. 77 Конституції України, оскільки народні депутати України Верховної Ради України VI скликання набули своїх повноважень 23 листопада 2007 року.

Згідно частині 2 статті 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес до Верховної Ради України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія мала оголосити про початок виборчого процесу не пізніше ніж за сто двадцять п’ять днів до дня виборів, однак не зробила цього.

«Бездіяльність Центрвиборчкому, який не оголосив вчасно про початок виборчого процесу, незаконно позбавляє політичну партію „Партія Народний порядок“ права висунути кандидатів у народні депутати України на цих виборах до парламенту. Вважаю це проявом правового нігілізму та злочином проти демократії» — заявив Голова політичної ради ПНП Андрій Древицький.

Нагадаємо, що 22 листопада 2010 року активісти та прихильники Партії Народний порядок провели пікетування ЦВК з вимогою оголосити про початок виборчого процесу з виборів народних депутатів України, які мають відбутися 27 березня 2011 року.

Пікетування ЦВК 22 листопада 2010 року
Пікетування ЦВК 22 листопада 2010 року

За словами голови секретаріату Київської міської організації Партії Народний порядок Вадима Гладчука, злочинна ЦВК не хоче дотримутися норм Закону та Конституції України і бере участь у антиконституційній узурпації влади народними депутатами, які не хочуть розставатися зі своїми кріслами на Грушевського у визначений Конституцією України термін. «Найближчим часом столична організація ПНП проведе кілька мітингів на Банковій, щоб нагадати Гаранту Конституції Віктору Януковичу про його прямі обов’язки щодо дотримання статті 77 Конституції України», повідомив журналістам Вадим Гладчук.

pnp-vybory-3

pnp-vybory-4