Гладчук скликає Податковий #Майдан проти впровадження Яценюком 3% податку на нерухомість для власників усіх без винятку будинків і квартир

Gladchuk-proti-yacenuka1

 

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук на своїй сторінці у Фейсбуці проанонсував початок акцій протесту проти впровадження нового 3% податку на нерухомість для власників усіх без винятку будинків і квартир.

«3 листопада о 10.00 біля Верховної Ради розпочнемо мітинг з вимогами неприпустимості впровадження урядом Яценюка 3% податку на нерухомість для власників усіх без винятку будинків і квартир.

Вимагатимемо відставки антинародного уряду Яценюка, який за останні півтора роки ввів 12 нових податків та зборів для українців.

Хочемо скликати Податковий #Майдан, щоб домогтися відставки Яценюка та дострокового припинення повноважень парламенту, що ухвалює грабіжницькі податкові закони», — написав Вадим Гладчук.

novi-podatki1

Гладчук оскаржив до суду незаконне підвищення цін на хліб у Києві. Документ

На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва
На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва

До Окружного адміністративного суду міста Києва

Позивач:    Гладчук Вадим Федорович
redaktor@sprotiv.org

Відповідач:     Київська міська державна адміністрація
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044
тел. (044) 1551
info@1551.gov.ua

Третя особа:     ПАТ «Київхліб»
вул. Межигірська, 83, м. Київ, 04080
Тел./факс: (044) 277-70-31

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди

30 січня 2015 року позивач придбав у магазині ПАТ «Київхліб» за адресою вул. Е. Потьє, 4 батон «Київський» ціною 5 грн 50 коп., хліб «Пшеничний» ціною 5 грн 48 коп, хліб «Український» ціною 6 грн 80 коп.

З новинних повідомлень на офіційному сайті відповідача та в ефірі міського телеканалу «Київ» позивачу відомо, що між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ «Київхліб» наприкінці 2014 року укладено інвестиційний договір, відповідно до якого ПАТ «Київхліб» має зафіксувати на три роки такі ціни на соціальні сорти хліба: «Український» – 5,25 грн, «Пшеничний» – 4,05 грн і батон «Київський» – 4,15 грн.

Владні управлінські функції Київської міської державної адміністрації із регулювання цін на хліб передбачені п. 12 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» у зв’язку із п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Такий спосіб регулювання, як установлення фіксованих цін, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону, громадяни України мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання і вимагати відшкодування завданих їм збитків у разі реалізації товарів з порушенням вимог законодавства про ціни і ціноутворення.

Оскільки ПАТ «Київхліб» реалізовано хліб позивачу за цінами, вищими за фіксовані, це підтверджує бездіяльність Київської міської державної адміністрації, яка не забезпечила належне регулювання цін на хліб у м. Києві. Викликає сумнів і законність установлення фіксованих цін на хліб у місті Києві не шляхом видання адміністративного акта, а шляхом укладення інвестиційного договору з суб’єктом господарювання, навіть обраним на конкурсних засадах, оскільки внаслідок таких дій регуляторний вплив обмежується лише одним суб’єктом господарювання, що не передбачено діючим законодавством.

Внаслідок незаконних дій (регулювання цін у спосіб, не передбачений ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» – шляхом проведення конкурсу та укладення інвестиційного договору) та бездіяльності (невиконання обов’язків із регулювання цін, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548, незабезпечення дотримання контрагентом за інвестиційним договором оприлюдненого рівня фіксованих цін на хліб) Київської міської державної адміністрації позивачу було завдано шкоди, обсяг якої позивач обчислює як різницю між фіксованими і реальними цінами на хліб у сумі 4 (чотири) гривні 33 коп.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 КАСУ суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Для з’ясування в суді змісту та законності інвестиційного договору між відповідачем та третьою особою вважаю за необхідне витребувати цей договір.

Враховуючи викладене, а також на підставі ст. 56 Конституції України

ПРОШУ:

1. Відкрити провадження в цій адміністративній справі та витребувати у Київської міської державної адміністрації та ПАТ «Київхліб» як доказ у справі копію укладеного між ними інвестиційного договору, яким фіксуються ціни на хліб.

2. Зобов’язати Київську міську державну адміністрацію вчинити певні дії, а саме, забезпечити шляхом застосування регуляторного та адміністративного впливу на ПАТ «Київхліб» приведення у відповідність роздрібних цін на хліб для населення до фіксованих цін на соціальні сорти хліба, які були оприлюднені на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації і встановлені інвестиційним договором між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ «Київхліб» («Український» – 5,25 грн, «Пшеничний» – 4,05 грн і батон «Київський» – 4,15 грн.).

3. Зобов’язати Київську міську державну адміністрацію, ідентифікаційний код 00022527, відшкодувати Гладчуку Вадиму Федоровичу шкоду, заподіяну незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади, в сумі                                          4 (чотири) гривні 33 копійки.

2 лютого 2015 року

Перелік документів та інших матеріалів, що додаються:
–    Чек, що підтверджує покупку хлібу.
–    Роздруківка з сайту КМДА.
–    Роздруківка з сайту ТРК «Київ».
–    Копія довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача.
–    Квитанція про сплату судового збору.
–    Копії позовної заяви з додатками для відповідача та третьої особи.

Гладчук судиться з Кличком через незаконне підвищення цін на хліб у Києві

На фото Вадим Гладчук
На фото Вадим Гладчук

Київська міська державна адміністрація має вплинути на ПАТ «Київхліб», щоб соціальний хліб продавався за фіксованими цінами. Відповідні вимоги до КМДА містяться у позові правозахистника, редактора інтернет-видання sprotiv.org Вадима Гладчука.

Ціни на хліб ростуть, а у мерії і в ус не дують, стверджує Гладчук. 30 січня 2015 року він пішов до магазину ПАТ «Київхліб» і провів експериментальну закупку хлібу. Відповідно до товарного чеку, хліб «Український» там коштує 6,80 грн, хліб «Пшеничний» – 5,48 грн, батон «Київський» – 5,50 грн.

Правозахистник стверджує, що такі ціни незаконно високі. Адже між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ «Київхліб» наприкінці 2014 року укладено інвестиційний договір, відповідно до якого ПАТ «Київхліб» має зафіксувати на три роки такі ціни на соціальні сорти хліба: «Український» – 5,25 грн, «Пшеничний» – 4,05 грн і батон «Київський» – 4,15 грн. Про це повідомлялося на сайті КМДА, цим хвалився в ефірі муніципального телеканалу «Київ» перший заступник голови КМДА Ніконов.

«Киянам брешуть про низькі ціни на хліб, а тим часом олігархи набивають свої кишені. Мабуть, Кличку чи його першому заму Ніконову вже занесли золотий батон, щоб він не чинив перепон цьому неподобству. Але громадськість цього не буде терпіти. Подорожчання хлібу є відчутним ударом по гаманцю старих киян, які живуть на жалюгідну пенсію чи мізерну стипендію, тому законом і передбачено регулювання цін на соціальний хліб. Не знаю, як совість дозволяє можновладцям щось там хімічити замість нормального регулювання цін, укладати якийсь інвестиційний договір, ніде не оприлюднений. Але ж ви пообіцяли зафіксувати ціни на три роки! То будьте добрі, хоча б тримайте своє слово» – каже Гладчук.

Окрім приведення у відповідність роздрібних цін на хліб для населення до фіксованих цін Гладчук просить відшкодувати йому збитки від здирництва торговців хлібом в розмірі різниці між реальними та фіксованими цінами, яка склала близько чверті сумарної вартості.

Якщо суд задовольнить такі вимоги, це буде першим кроком до того, щоб кожен малозабезпечений киянин міг скласти у купку чеки на хліб, куплений за здирницькими цінами, та повернути через суд свою переплату, повідомляє sprotiv.org.

Вищий адміністративний суд перевірить, чому у Турчинова досі вважають діючими «диктаторські закони», — Гладчук

На фото Вадим Гладчук у суді
На фото Вадим Гладчук у суді

 

13 березня 2014 року о 15 год 30 хв Вищий адміністративний суд України розглядатиме позовну заяву Вадима Гладчука до Верховної Ради України, в якій позивач вимагає вилучити з тексту Кримінального кодексу України, опублікованого на сайті Верховної Ради України у розділі «Законодавство України», статті «Наклеп» та «Екстремістська діяльність». Про це йдеться в ухвалі судді В. П. Юрченка.

Ухвалення та підписання Януковичем тоталітарних законів стало головною причиною революції в Україні. Ці закони були скасовані на вимогу повсталого народу, але навіть після зміни керівництва держави у Турчинова досі вважають ці закони діючими.

«Схоже, диктатор Турчинов хоче сам користуватися репресивними механізмами грабіжника і зрадника українського народу Віктора Януковича, скальковані з антидемократичного законодавства ворожої Росії. Радує те, що Вищий адміністративний суд не відфутболив мій позов, як це робилося з більшістю позовів до Верховної Ради України. Це вселяє надію на те, що суд виконає вимоги Майдану і зобов’яже Верховну Раду прибрати зі свого сайту закони про диктатуру» – каже Вадим Гладчук.

Гладчук через суд вимагає прибрати диктаторські закони з бази «Законодавство України»

Gladchuk-rigionali1-150x150

Вадим Гладчук оскаржив у Вищому адміністративному суді України поширення на сайті Верховної Ради України у розділі «Законодавство України» недостовірної інформації про те, ніби «диктаторські закони» досі діють.

У своєму позові незалежний журналіст просить суд привести у відповідність до Закону України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» (№ 732-VII від 28 січня 2014 року) зміст розділу «Законодавство України» на сайті Верховної Ради України http://zakon.rada.gov.ua/go

Зокрема, Гладчук вимагає вилучити з тексту Кримінального кодексу України, опублікованого на сайті Верховної Ради України у розділі «Законодавство України», статті «Наклеп», «Екстремістська діяльність»; вилучити з тексту Кодексу України про адміністративні правопорушення, опублікованого на сайті Верховної Ради України у розділі «Законодавство України», статтю «Невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України».

У позові зазначається, що Законом України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» (№ 732-VII від 28 січня 2014 року) визнано такими, що втратили чинність, низку законодавчих актів, у зв’язку з чим на момент подання позовної заяви не є діючими нормами Кримінального кодексу України статті «Наклеп», «Екстремістська діяльність», не є діючою нормою Кодексу України про адміністративні правопорушення стаття «Невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України», тощо.

Водночас на сайті Верховної Ради України у розділі «Законодавство України» розміщено недостовірну інформацію про те, ніби зазначені норми «диктаторських законів» є діючими.

Гладчук нагадав, що 5 лютого 2014 року на сайті Міністерства юстиції України було опубліковане повідомлення: «2 лютого 2014 року закони, прийняті Верховною Радою України 16 січня 2014 року, втратили свою чинність та відповідно з цієї дати відновлено попередню редакцію положень кодексів та законів, до яких раніше були внесені зміни».

«Цій владі не можна вірити. Одні сатрапи досі переслідують активістів за екстремізм і розсилають провайдерам незаконні накази шпигувати за своїми клієнтами. Інші заспокоюють Майдан, що диктаторські закони скасовані. Я сподіваюся притягнути до відповідальності в суді опричників Януковича, які остаточно забрехалися» – заявив Вадим Гладчук.

Вадим Гладчук уточнив свій позов проти депутатського «рукоблуддя» при голосуванні за тоталітарні закони 16 січня

На фото Вадим Гладчук біля канцелярії суду
На фото Вадим Гладчук біля канцелярії суду

Вадим Гладчук подав до Вищого адміністративного суду України уточнену позовну заяву, в якій оспорює негласність голосування руками на скандальному засіданні Верховної Ради України 16 січня 2014 року.

За словами Гладчука, він хоче знати поіменно, у кого з депутатів лічильна комісія порахувала підняті руки, але на веб-сайті парламенту таких даних не розміщено. За порівнянням політика, «образно кажучи, група заколотників з мандатами наче повдягали балаклави і підняли руку на Українську демократію підло та анонімно, а зараз кожен відхрещується від свого ганебного голосування».

Прийняття «законів про диктатуру» у такий «бандитський» спосіб Гладчук назвав «депутатським рукоблуддям». Він наголосив, що Конституція вимагає від депутатів особистого голосування, тому дані про результати голосування мають оприлюднюватися поіменно, щоб виборці могли формувати своє персональне ставлення до кожного з політиків.

У позові Гладчука Вищий адміністративний суд України більшість позовних вимог залишив без розгляду, але дві позовних вимоги суд попросив уточнити.

За попередньою інформацією, суддя О. Кравцов, на розгляді у якого перебуває справа за позовом Гладчука, взяв лікарняний до 10 лютого 2014 року.

Нагадаємо, що прийняття та подальше, нібито, скасування «законів про диктатуру» режим Януковича супроводжував безсоромними псевдо-юридичними махінаціями. В рамках цієї «гри у наперстки» станом на 06.02.2014 р. міністр юстиції Лукаш переконує громадськість, ніби закони скасовані, але у базі «Законодавство України» на сайті Верховної Ради України у Кримінальному кодексі України досі значаться статті «Наклеп» та «Екстремістська діяльність» і решта диктаторських нововведень теж нікуди не зникли.

Уточнення позовних вимог Вадима Гладчука на виконання ухвали суду щодо протиправного ухвалення тоталітарних законів Колєсніченка-Олійника. Повний текст

 

До Вищого адміністративного суду України

 

Позивач:     Гладчук Вадим Федорович

вул. Дегтярівська, 9, кв. 29, м. Київ, 04050

Тел. (050) 4629415

Ел. пошта: redaktor@sprotiv.org

 

Представник позивача:    Шеляженко Юрій Вадимович

вул. Тверський тупик, 9, к. 82, м. Київ, 01042

Тел. (097) 317-93-26

Ел. пошта: yuriy.sheliazhenko@gmail.com

 

Відповідач:     Верховна Рада України

вул. Грушевського, 5, м. Київ, 01008

Тел: (044) 255-20-76, факс: (044) 253-61-01

Ел. пошта: tepljuk@rada.gov.ua

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(уточнена)

про визнання протиправними дій та бездіяльності,

зобов’язання вчинити певні дії

 

1. Обставини первинного позову.

 

16 січня 2014 року діями та бездіяльністю Верховної Ради України було порушено конституційне право позивача збирати з метою публікації на сайті Sprotiv.org відкриту за режимом доступу інформацію про діяльність Верховної Ради України, передбачене статтею 34 Конституції України. Протиправні дії та бездіяльність відповідача виявились у порушенні гарантій гласності роботи Верховної Ради України, в тому числі її Лічильної комісії, які встановлені Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 р. № 1861-VI.

Так, відповідачем не було забезпечено гласне і відкрите проведення засідання його Лічильної комісії всупереч вимогам ч. 3 ст. 17 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Хід засідання лічильної комісії відповідача, яке повинно було проводитись, ніяким чином не оприлюднювався.

Також на офіційному веб-сайті Верховної Ради України було опубліковано стенограму пленарного засідання Верховної Ради України 16 січня 2014 року та результати поіменних голосувань депутатів на цьому засіданні, взаємно суперечливі у частині кількості та фракційного розподілу голосів депутатів, поданих за певні рішення, що викликає сумнів у достовірності опублікованих стенограми та результатів поіменних голосувань.

Окрім того, опубліковані результати поіменних голосувань суперечать тим загальновідомим фактам, які бачили всі бажаючі у прямій трансляції зазначеного засідання по телебаченню, а саме: голови і майже всі депутати з фракцій ВО «Батьківщина», ПП «УДАР», ВО «Свобода» насправді були присутні на пленарному засіданні Верховної Ради України, але всупереч дійсним фактам щодо кожного з них у результатах поіменних голосувань міститься позначка «Відсутній». У стенограмі пленарного засідання офіційно зафіксовано, що об 11 год. 21 хв. головуючий звертається до присутнього А. Яценюка (також позначеного у опублікованих результатах поіменного голосування як «Відсутній») та інших голів фракцій.

Окрім того, відповідно до стенограми пленарного засідання Верховної Ради України 16 січня 2014 року, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, при працюючій та увімкненій за розпорядженням головуючого системі «Рада» голосування після 11 год. 17 хв. здійснювалося за допомогою підняття рук, хоча до цього часу здійснювалося за допомогою системи «Рада». Об 11 год. 17 хв. головуючий пояснив: «Я бачу, що зараз перешкоджають голосуванню шляхом і за допомогою електронної системи, тому вношу пропозицію про повернення до голосування. Якщо ця пропозиція не пройде, тоді будемо приймати рішення відповідно до статті 37 Регламенту Верховної Ради і голосування будемо проводити за допомогою підняття рук». Водночас, лічильною комісією не було встановлено відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Об 11 год. 19 хв. головуючий розпорядився: «Прошу керівників фракцій разом з Лічильною комісією визначити результати голосування і повідомити головуючому».

Після цього, відповідно до стенограми і відповідно до прямої трансляції засідання, під час голосування за допомогою підняття рук результати голосування підраховувалися не лічильною комісією, а двома головами фракцій П. Симоненком та О. Єфремовим і головою лічильної комісії В. Олійником у наступний спосіб. П. Симоненко та О. Єфремов оголосили дані про присутніх депутатів від Партії регіонів (203 депутати) та від Комуністичної партії України (32 депутати), які, за твердженням зазначених голів фракцій, нібито, «всі голосують за», «всі голосують одностайно, піднімаючи руки» (при цьому головам фракцій було дано слово тільки один раз). Голова Лічильної комісії В. Олійник одноосібно, судячи зі стенограми та з прямої трансляції (оскільки хід засідання лічильної комісії станом на момент подання цього позову не оприлюднювався), підсумував названі головами двох фракцій дані (235 голосів депутатів «за») і надалі механічно оголошував це число (235 голосів депутатів «за») у відповідь на всі прохання головуючого підрахувати результати голосування за допомогою підняття рук.

Дані опублікованої стенограми про те, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) «вносився до порядку денного», а потім ще й «приймався за основу та в цілому» двічі (!) – об 11 год. 15 хв. за допомогою системи «Рада» і об 11 год. 21 хв. голосуванням шляхом підняття рук – викликають великий сумнів щодо їх достовірності та законності, а так само викликають сумнів у достовірності оприлюднених відомостей про неможливість голосування на зазначеному засіданні за допомогою системи «Рада». Слід зазначити, що за даними системи «Рада» на засіданні були присутні не 203, як оголошував голова фракції, а тільки 201 депутат з фракції Партії регіонів і «За» цей закон, знов-таки, проголосували не 203, а лише 189 з них.

Пунктом 2 частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки можливе лише у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Однак, як мінімум, той факт, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) голосувався і за допомогою електронної системи, і підняттям рук, спростовує відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Враховуючи те, що Лічильна комісія здійснює контроль за використанням електронної системи на пленарних засіданнях Верховної Ради відповідно до статті 43 Регламенту Верховної Ради України, здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки без відкритого та гласного прийняття Лічильною комісією рішення про відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи є таким, що здійснюється без встановлених законом підстав (тобто, безпідставно).

Безпідставний перехід відповідача від голосування за допомогою електронної системи до голосування підняттям рук суттєво звузив зміст гласності засідання Верховної Ради України, а отже, і право позивача бути поінформованим про хід цього засідання, зокрема, під час прямої трансляції засідання, оскільки хід голосування у прямій трансляції наочно показується системою «Рада» на великому екрані в залі пленарних засідань Верховної Ради України, а натомість під час голосування підняттям рук не показується, яким чином Лічильна комісія підраховує голоси, оскільки не оприлюднюється хід засідання лічильної комісії.

Показово, що з 21-го члена Лічильної комісії 9-ть (в тому числі, заступник Голови Лічильної комісії О. Канівець) позначені як «відсутні» у результатах поіменного голосування, сформованих системою «Рада», і при цьому Голова Лічильної комісії В. Олійник беззастережно доповів головуючому на пленарному засіданні про готовність до підрахунку голосів. Хотілося б побачити, як можуть 12 чоловік за кілька секунд, як всі бачили у прямій трансляції, порахувати більш ніж дві сотні піднятих рук (при тому, що у прямій трансляції знов-таки було видно, що далеко не всі піднімають руки; навіть головуючий В. Рибак не піднімав руку).

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Таке право забезпечується, зокрема, гласністю діяльності органів державної влади у межах, встановлених законом, причому стаття 19 Конституції України вимагає від органів державної влади, в тому числі, відповідача діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечення гласності діяльності органів державної влади є владною управлінською функцією, що здійснюється на основі законодавства і слугує утвердженню авторитету цих органів, публічності та законності їх діяльності, підвищенню рівня поінформованості громадян, розвитку громадянської свідомості та правової культури.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 статті 3 Регламенту Верховної Ради України, засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляції по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради, її рішень у Відомостях Верховної Ради України, газеті «Голос України» та інших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляції, обсяг друку визначаються відповідно до закону цим Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.

Відповідно до частини третьої статті 17 Регламенту Верховної Ради України засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.

Слід зазначити, що всупереч цьому припису Регламенту ані самим Регламентом Верховної Ради України, ані іншими актами Верховної Ради України не визначено порядку та обсягу оприлюднення ходу та результатів засідань Лічильної комісії.

 

2. Обставини, що зумовили необхідність усунення недоліків позовної заяви

 

На захист своїх законних прав та інтересів позивачем 17.01.2014 р. було подано позовну заяву до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач просив:

 

«1) Визнати протиправними такі дії Верховної Ради України:

– здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року без підтвердження рішенням Лічильної комісії чи будь-яким іншим встановленим законом способом відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи «Рада»;

– оприлюднення, зокрема, на веб-сайті Верховної Ради України суперечливих і таких, що оголошені з порушенням встановленого законом порядку, даних про результати відкритого голосування депутатів шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року.

2) Визнати протиправною таку бездіяльність Верховної Ради України:

– не забезпечення гласного і відкритого проведення засідань Лічильної комісії, не оприлюднення ходу та результатів цих засідань;

– не визначення Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядку та обсягу оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядку підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття рук.

3) Зобов’язати Верховну Раду України вчинити такі дії:

– оприлюднити інформацію про хід засідань, матеріали засідань, протоколи, інші рішення Лічильної комісії Верховної Ради України, зокрема, стосовно підрахунку результатів голосування народних депутатів України шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року.

– визначити Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядок та обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки».

 

Ухвалою суду від 23.01.2014 р. відмовлено у відкритті провадження в частині усіх зазначених позовних вимог, окрім наступних:

1) Визнати протиправною таку бездіяльність Верховної Ради України:

– не визначення Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядку та обсягу оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядку підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття рук.

2) Зобов’язати Верховну Раду України вчинити такі дії:

– визначити Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядок та обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки.

 

Водночас, наведені позовні вимоги суд оцінив як нечіткі, оскільки не є зрозумілим, якими саме постановами чи якими нормами Регламенту відповідач повинен визначити порядок та обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки. В ухвалі вказано, що позивачу необхідно більш чітко та зрозуміло викласти вищезазначені вимоги, належним чином обгрунтувавши їх.

Суд надав позивачу строк до 5 лютого 2014 року для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

 

3. Уточнення позовних вимог на виконання ухвали суду від 23.01.2014 р.

 

Уточнюючи свої позовні вимоги, позивач вважає за необхідне спочатку навести конкретний приклад, яким саме порушенням його прав обумовлені такі вимоги. Під час гласного прийняття будь-яких законів позивач як виборець і як журналіст, як правило, має можливість, задовольняючи свій законний інтерес (для формування електоральних симпатій, власних і спільних з іншими виборцями, для написання та публікації аналітичних матеріалів, тощо) дізнатися з сайту Верховної Ради України результати особистого голосування за ті чи інші закони, уважно вивчає, хто з народних депутатів України голосував «за» ті чи інші законодавчі ініціативи або «проти» них, співставляє задокументовані результати голосування із публічними заявами політиків, слідкує, чи не обманюють політики народ. Тому позивач дуже цінує своє право знати інформацію, що оприлюднюється у формі задокументованих даних поіменного голосування народних депутатів. Як правило, ці дані автоматично формуються і публікуються системою «Рада» на сайті ВРУ в Інтернеті. Але стосовно законів, які голосувалися підняттям рук 16.01.2014 р., такі дані не опубліковані. Наприклад, відсутні дані поіменного голосування у картці Проекту Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження) № 3587 від 08.11.2013 р. в Інтернеті за адресою http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=49023 та поіменного голосування за прийняття в цілому інших законів у цей день.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 Конституції України голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто. У Рішенні Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року у справі № 1-19/98 № 11-рп/98 зазначено, що аналіз положення частини третьої статті 84 Конституції України дає підстави для висновку, що особисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування.

Частиною першою статті 84 Конституції України передбачено, що засідання Верховної Ради України проводяться відкрито.

Статтею 3 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI, передбачено, що засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляції по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради, її рішень у Відомостях Верховної Ради України, газеті «Голос України» та інших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляції, обсяг друку визначаються відповідно до закону цим Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Регламенту Верховної Ради України лічильна комісія обирається для організації голосувань Верховної Ради і визначення їх результатів. Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування, за дорученням Верховної Ради в разі необхідності встановлює присутність народних депутатів на пленарному засіданні, а також розглядає звернення народних депутатів, пов’язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами в голосуванні, здійснює контроль за використанням електронної системи підрахунку голосів картками.

Відповідно до частини третьої статті 17 Регламенту Верховної Ради України засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.

Відповідно до частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України відкрите голосування здійснюється:

1) кожним народним депутатом особисто за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює голосування замість народного депутата іншою особою. Результати голосування фіксуються поіменно, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в залі засідань по депутатських фракціях (депутатських групах);

2) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи).

З системного розуміння цих норм Конституції України та Регламенту Верховної Ради України вбачається, що відкритість та гласність голосування шляхом підняття руки передбачає:

– відкрите та гласне підтвердження лічильною комісією відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи, що має бути оформлено та оприлюднено у формі рішення лічильної комісії;

– відкритий та гласний підрахунок лічильною комісією голосів, поданих під час відкритого голосування шляхом підняття руки, з поіменною фіксацією депутатів, які особисто проголосували шляхом підняття руки, із подальшим оприлюдненням результатів голосування кожного народного депутата.

Вдаючись до засобів судової риторики, позивач вважає за доцільне порівняти приховування результатів поіменної фіксації лічильною комісією голосування народних депутатів шляхом підняття руки та відсутність офіційного підтвердження неможливості автоматичної (електронної) поіменної фіксації із тим, як, нібито (це риторична фігура – порівняння), депутати голосували б за закони, які здаються багатьом українцям антидемократичними, «одягнувши балаклави і приховуючи своє обличчя, щоб виборці не вгадали, хто саме голосував за ці закони, і щоб потім кожен міг брехати журналістам, що він, на відміну від інших, за ці закони не голосував».

Позивач наголошує, що ним не оспорюється процедура прийняття законів, оспорюється виключно бездіяльність відповідача із незабезпечення належної гласності та відкритості передумов та результатів цієї процедури у відповідності до чинних норм Конституції України та Регламенту Верховної Ради України.

В зв’язку з викладеним, на підставі ст. 34 Конституції України, ст. ст. 3, 17, 37, 43 Регламенту Верховної Ради України

 

ПРОШУ:

 

1) Визнати протиправною таку бездіяльність Верховної Ради України із не визначення Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядку та обсягу оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядку підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття рук, яка виразилася в тому, що ані пунктом другим частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI, ані постановами Верховної Ради України не передбачено публікації на веб-сайті Верховної Ради України результатів контролю лічильною комісією наявності чи відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи, та результатів поіменної фіксації лічильною комісією депутатів, які особисто проголосували шляхом підняття руки, під час відкритого голосування шляхом підняття руки.

2) Зобов’язати Верховну Раду України вчинити такі дії:

– визначити порядок оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки наступною нормою Регламенту Верховної Ради України, внісши зміни до пункту другого частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України, виклавши цей пункт у наступній редакції: «Кожним народним депутатом особисто шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи). Відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи підтверджується рішенням лічильної комісії за результатами контролю лічильною комісією за використанням електронної системи підрахунку голосів картками. Результати голосування фіксуються поіменно, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. Рішення лічильної комісії щодо відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та результати поіменного фіксування особистого голосування народних депутатів шляхом підняття руки підлягають оприлюдненню».

– визначити обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки наступною наступною нормою Постанови Верховної Ради України, постановивши Постанову Верховної Ради України під назвою «Про забезпечення гласності роботи Лічильної комісії Верховної Ради України під час голосування шляхом підняття руки» у наступній редакції: «Постанова Верховної Ради України про забезпечення гласності роботи Лічильної комісії Верховної Ради України під час голосування шляхом підняття руки. На підставі ст. ст. 34, 84 Конституції України, ст. ст. 3, 17, 37, 43 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє: Лічильна комісія за технічної підтримки Аппарату Верховної Ради України забезпечує оприлюднення на веб-сайті Верховної Ради України в мережі Інтернет та на інформаційних стендах Верховної Ради України рішення Лічильної комісії про відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та результатів поіменного фіксування Лічильною комісією особистого голосування народних депутатів шляхом підняття руки».

05.02.2014 р.

 

Перелік документів та інших матеріалів, що додаються (були подані з первинною позовною заявою 17.01.2014 р.):

–        Стенограма пленарного засідання 16.01.2014 р.

–        Копія довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача.

–        Квитанція про сплату судового збору.

–        Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

 

Вадим Гладчук відмовився працювати редактором sprotiv.org через закони Колєсніченка-Олійника

posvid-sprotiv-gladchuk1-small

Про це на своїй сторінці у Фейсбукповідомив опозиційний журналіст.

“З моменту набуття чинності тоталітарних законів 16 січня 2014 року я відмовляюся працювати редактором Часопису про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям sprotiv.org (Спротив).

Диктатор Янукович та його депутати позбавили мене улюбленої справи мого життя – проводити журналістські розслідування, викривати корупцію, дотепно висміювати пороки можновладців, одним словом – боротися за справедливість.

Закони Колєсніченка-Олійника скасували легальний правовий статус в Україні всіх інтернет-сайтів, які не зареєстровані як інформагентства. Блогерів, власників та редакторів інтернет-порталів, які наважаться критикувати владу очікує конфіскація техніки, продукції та дуже великий штраф.

Політичні анекдоти, колажі, журналістські розслідування про корупцію влади тепер є «наклепом», відтак мене чекає 2 роки тюрми.

Заклики у Інтернеті не голосувати за Януковича чи партію регіонів слухняні судді Ківалова та Портнова неодмінно кваліфікуватимуть як поширення екстремістських матеріалів з відповідним терміном позбавлення волі.

Збирання інформації про беркутівців, суддів та інших подібних персонажів теж є кримінальним злочином.

Але найбільше я не хочу втратити можливість спілкування зі своїми друзями у соціальних мережах, через право клятих можновладців заборонити мені доступ до Інтернету.

Мої друзі з української діаспори у США на своїх серверах тепер без мене вестимуть Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям «Спротив». А я буду лише постійним читачем мого улюбленого sprotiv.org “, пише вже екс-редактор Часопису про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям Вадим Гладчук.

sprotiv-vk1

«P.S. У мене є надія, що #Євромайдан та мужні хлопці з Правого сектора, міжнародні санкції примусять регіоналів отямитися та скасувати надзвичайний стан у галузі свободи слова», — сподівається незалежний журналіст.

Гладчук оскаржив у суді «ручне голосування» за «закони про диктатуру»

Gladchuk-na-mitingu-proti-zakonu-Zhuravskogo1
На фото Вадим Гладчук під час протестів проти закону про наклеп у 2012 році

17 січня 2014 року редактор часопису Sprotiv.org Вадим Гладчук подав до Вищого адміністративного суду України позовну заяву про визнання протиправними дій та бездіяльності Верховної Ради України, пов’язаних із «ручним голосованням» провладних депутатів 16 січня за закони про обмеження громадянських свобод і запровадження диктаторського режиму в Україні.

Зокрема, позивач просить визнати протиправними такі дії та бездіяльність Верховної Ради України: здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року без підтвердження рішенням Лічильної комісії чи будь-яким іншим встановленим законом способом відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи «Рада»; оприлюднення, зокрема, на веб-сайті Верховної Ради України суперечливих і таких, що оголошені з порушенням встановленого законом порядку, даних про результати відкритого голосування депутатів шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року; не забезпечення гласного і відкритого проведення засідань Лічильної комісії, не оприлюднення ходу та результатів цих засідань.

Також В. Гладчук просить суд зобов’язати Верховну Раду України оприлюднити протоколи засідань Лічильної комісії.

У позові зазначено, що відповідно до стенограми і відповідно до прямої трансляції засідання, під час голосування за допомогою підняття рук результати голосування підраховувалися не Лічильною комісією, як передбачено Регламентом, а двома головами фракцій П. Симоненком та О. Єфремовим і головою лічильної комісії В. Олійником у наступний спосіб. П. Симоненко та О. Єфремов оголосили дані про присутніх депутатів від Партії регіонів (203 депутати) та від Комуністичної партії України (32 депутати), які, за твердженням зазначених голів фракцій, нібито, «всі голосують за», «всі голосують одностайно, піднімаючи руки» (при цьому головам фракцій було дано слово тільки один раз). Голова Лічильної комісії В. Олійник одноосібно, судячи зі стенограми та з прямої трансляції (оскільки хід засідання лічильної комісії станом на момент подання цього позову не оприлюднювався), підсумував названі головами двох фракцій дані (235 голосів депутатів «за») і надалі механічно оголошував це число (235 голосів депутатів «за») у відповідь на всі прохання головуючого підрахувати результати голосування за допомогою підняття рук.

Дані опублікованої стенограми про те, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) «вносився до порядку денного», а потім ще й «приймався за основу та в цілому» двічі (!) – об 11 год. 15 хв. за допомогою системи «Рада» і об 11 год. 21 хв. голосуванням шляхом підняття рук – викликають великий сумнів щодо їх достовірності та законності, а так само викликають сумнів у достовірності оприлюднених відомостей про неможливість голосування на пленарному засіданні за допомогою системи «Рада».

У позові підкреслюється, що за даними системи «Рада» на засіданні були присутні не 203, як оголошував голова фракції О. Єфремов, а тільки 201 депутат з фракції Партії регіонів і «За» цей закон, знов-таки, проголосували не 203, а лише 189 з них.

В. Гладчук стверджує, що безпідставний перехід Верховної Ради України від голосування за допомогою електронної системи до голосування підняттям рук суттєво звузив зміст гласності засідання Верховної Ради України, а отже, і право позивача бути поінформованим про хід цього засідання, зокрема, під час прямої трансляції засідання, оскільки хід голосування у прямій трансляції наочно показується системою «Рада» на великому екрані в залі пленарних засідань Верховної Ради України, а натомість під час голосування підняттям рук не показується, яким чином Лічильна комісія підраховує голоси, оскільки не оприлюднюється хід засідання лічильної комісії. Хоча відповідно до частини третьої статті 17 Регламенту Верховної Ради України засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито, а стаття 3 Регламенту зобов’язує працювати відкрито і гласно Верховну Раду України в цілому.

«Показово, що з 21-го члена Лічильної комісії 9-ть (в тому числі, заступник Голови Лічильної комісії О. Канівець) позначені як «відсутні» у результатах поіменного голосування, сформованих системою «Рада», і при цьому Голова Лічильної комісії В. Олійник беззастережно доповів головуючому на пленарному засіданні про готовність до підрахунку голосів. Хотілося б побачити, як можуть 12 чоловік за кілька секунд, як всі бачили у прямій трансляції, порахувати більш ніж дві сотні піднятих рук (при тому, що у прямій трансляції знов-таки було видно, що далеко не всі піднімають руки; навіть головуючий В. Рибак не піднімав руку)» – зазначено у позовній заяві В. Гладчука.

Позов до суду Вадима Гладчука про визнання протиправним ухвалення тоталітарних законів Колєсніченка-Олійника. Повний текст

На фото Вадим Гладчук біля канцелярії суду
На фото Вадим Гладчук біля канцелярії суду

 

До Вищого адміністративного суду України

Позивач:     Гладчук Вадим Федорович

Тел. (050) 4629415

Представник позивача:     Шеляженко Юрій Вадимович

Відповідач:     Верховна Рада України
вул. Грушевського, 5, м. Київ, 01008
Тел: (044) 255-20-76, факс: (044) 253-61-01
Ел. пошта: tepljuk@rada.gov.ua

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання протиправними дій та бездіяльності,
зобов’язання вчинити певні дії

16 січня 2014 року діями та бездіяльністю Верховної Ради України було порушено конституційне право позивача збирати з метою публікації на сайті Sprotiv.org відкриту за режимом доступу інформацію про діяльність Верховної Ради України, передбачене статтею 34 Конституції України. Протиправні дії та бездіяльність відповідача виявились у порушенні гарантій гласності роботи Верховної Ради України, в тому числі її Лічильної комісії, які встановлені Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10.02.2010 р. № 1861-VI.

Так, відповідачем не було забезпечено гласне і відкрите проведення засідання його Лічильної комісії всупереч вимогам ч. 3 ст. 17 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Хід засідання лічильної комісії відповідача, яке повинно було проводитись, ніяким чином не оприлюднювався.

Також на офіційному веб-сайті Верховної Ради України було опубліковано стенограму пленарного засідання Верховної Ради України 16 січня 2014 року та результати поіменних голосувань депутатів на цьому засіданні, взаємно суперечливі у частині кількості та фракційного розподілу голосів депутатів, поданих за певні рішення, що викликає сумнів у достовірності опублікованих стенограми та результатів поіменних голосувань.

Окрім того, опубліковані результати поіменних голосувань суперечать тим загальновідомим фактам, які бачили всі бажаючі у прямій трансляції зазначеного засідання по телебаченню, а саме: голови і майже всі депутати з фракцій ВО «Батьківщина», ПП «УДАР», ВО «Свобода» насправді були присутні на пленарному засіданні Верховної Ради України, але всупереч дійсним фактам щодо кожного з них у результатах поіменних голосувань міститься позначка «Відсутній». У стенограмі пленарного засідання офіційно зафіксовано, що об 11 год. 21 хв. головуючий звертається до присутнього А. Яценюка (також позначеного у опублікованих результатах поіменного голосування як «Відсутній») та інших голів фракцій.

Окрім того, відповідно до стенограми пленарного засідання Верховної Ради України 16 січня 2014 року, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, при працюючій та увімкненій за розпорядженням головуючого системі «Рада» голосування після 11 год. 17 хв. здійснювалося за допомогою підняття рук, хоча до цього часу здійснювалося за допомогою системи «Рада». Об 11 год. 17 хв. головуючий пояснив: «Я бачу, що зараз перешкоджають голосуванню шляхом і за допомогою електронної системи, тому вношу пропозицію про повернення до голосування. Якщо ця пропозиція не пройде, тоді будемо приймати рішення відповідно до статті 37 Регламенту Верховної Ради і голосування будемо проводити за допомогою підняття рук». Водночас, лічильною комісією не було встановлено відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Об 11 год. 19 хв. головуючий розпорядився: «Прошу керівників фракцій разом з Лічильною комісією визначити результати голосування і повідомити головуючому».

Після цього, відповідно до стенограми і відповідно до прямої трансляції засідання, під час голосування за допомогою підняття рук результати голосування підраховувалися не лічильною комісією, а двома головами фракцій П. Симоненком та О. Єфремовим і головою лічильної комісії В. Олійником у наступний спосіб. П. Симоненко та О. Єфремов оголосили дані про присутніх депутатів від Партії регіонів (203 депутати) та від Комуністичної партії України (32 депутати), які, за твердженням зазначених голів фракцій, нібито, «всі голосують за», «всі голосують одностайно, піднімаючи руки» (при цьому головам фракцій було дано слово тільки один раз). Голова Лічильної комісії В. Олійник одноосібно, судячи зі стенограми та з прямої трансляції (оскільки хід засідання лічильної комісії станом на момент подання цього позову не оприлюднювався), підсумував названі головами двох фракцій дані (235 голосів депутатів «за») і надалі механічно оголошував це число (235 голосів депутатів «за») у відповідь на всі прохання головуючого підрахувати результати голосування за допомогою підняття рук.

Дані опублікованої стенограми про те, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) «вносився до порядку денного», а потім ще й «приймався за основу та в цілому» двічі (!) – об 11 год. 15 хв. за допомогою системи «Рада» і об 11 год. 21 хв. голосуванням шляхом підняття рук – викликають великий сумнів щодо їх достовірності та законності, а так само викликають сумнів у достовірності оприлюднених відомостей про неможливість голосування на зазначеному засіданні за допомогою системи «Рада». Слід зазначити, що за даними системи «Рада» на засіданні були присутні не 203, як оголошував голова фракції, а тільки 201 депутат з фракції Партії регіонів і «За» цей закон, знов-таки, проголосували не 203, а лише 189 з них.

Пунктом 2 частини другої статті 37 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки можливе лише у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Однак, як мінімум, той факт, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№ 3879) голосувався і за допомогою електронної системи, і підняттям рук, спростовує відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи.

Враховуючи те, що Лічильна комісія здійснює контроль за використанням електронної системи на пленарних засіданнях Верховної Ради відповідно до статті 43 Регламенту Верховної Ради України, здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки без відкритого та гласного прийняття Лічильною комісією рішення про відсутність технічної можливості голосування за допомогою електронної системи є таким, що здійснюється без встановлених законом підстав (тобто, безпідставно).

Безпідставний перехід відповідача від голосування за допомогою електронної системи до голосування підняттям рук суттєво звузив зміст гласності засідання Верховної Ради України, а отже, і право позивача бути поінформованим про хід цього засідання, зокрема, під час прямої трансляції засідання, оскільки хід голосування у прямій трансляції наочно показується системою «Рада» на великому екрані в залі пленарних засідань Верховної Ради України, а натомість під час голосування підняттям рук не показується, яким чином Лічильна комісія підраховує голоси, оскільки не оприлюднюється хід засідання лічильної комісії.

Показово, що з 21-го члена Лічильної комісії 9-ть (в тому числі, заступник Голови Лічильної комісії О. Канівець) позначені як «відсутні» у результатах поіменного голосування, сформованих системою «Рада», і при цьому Голова Лічильної комісії В. Олійник беззастережно доповів головуючому на пленарному засіданні про готовність до підрахунку голосів. Хотілося б побачити, як можуть 12 чоловік за кілька секунд, як всі бачили у прямій трансляції, порахувати більш ніж дві сотні піднятих рук (при тому, що у прямій трансляції знов-таки було видно, що далеко не всі піднімають руки; навіть головуючий В. Рибак не піднімав руку).

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Таке право забезпечується, зокрема, гласністю діяльності органів державної влади у межах, встановлених законом, причому стаття 19 Конституції України вимагає від органів державної влади, в тому числі, відповідача діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечення гласності діяльності органів державної влади є владною управлінською функцією, що здійснюється на основі законодавства і слугує утвердженню авторитету цих органів, публічності та законності їх діяльності, підвищенню рівня поінформованості громадян, розвитку громадянської свідомості та правової культури.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 статті 3 Регламенту Верховної Ради України, засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом їх трансляції по телебаченню і радіо, публікації стенографічних бюлетенів засідань Верховної Ради, її рішень у Відомостях Верховної Ради України, газеті «Голос України» та інших виданнях Верховної Ради, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Час, обсяг, форма трансляції, обсяг друку визначаються відповідно до закону цим Регламентом, окремими постановами Верховної Ради.

Відповідно до частини третьої статті 17 Регламенту Верховної Ради України засідання Лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.

Слід зазначити, що всупереч цьому припису Регламенту ані самим Регламентом Верховної Ради України, ані іншими актами Верховної Ради України не визначено порядку та обсягу оприлюднення ходу та результатів засідань Лічильної комісії.

В зв’язку з викладеним, на підставі ст. 34 Конституції України, ст. ст. 3, 17, 37, 43 Регламенту Верховної Ради України

ПРОШУ:

1) Визнати протиправними такі дії Верховної Ради України:
– здійснення відкритого голосування шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року без підтвердження рішенням Лічильної комісії чи будь-яким іншим встановленим законом способом відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи «Рада»;
– оприлюднення, зокрема, на веб-сайті Верховної Ради України суперечливих і таких, що оголошені з порушенням встановленого законом порядку, даних про результати відкритого голосування депутатів шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року.

2) Визнати протиправною таку бездіяльність Верховної Ради України:
– не забезпечення гласного і відкритого проведення засідань Лічильної комісії, не оприлюднення ходу та результатів цих засідань;
– не визначення Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядку та обсягу оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядку підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття рук.

3) Зобов’язати Верховну Раду України вчинити такі дії:
– оприлюднити інформацію про хід засідань, матеріали засідань, протоколи, інші рішення Лічильної комісії Верховної Ради України, зокрема, стосовно підрахунку результатів голосування народних депутатів України шляхом підняття руки на пленарному засіданні 16 січня 2014 року.
– визначити Регламентом чи окремими постановами Верховної Ради України порядок та обсяг оприлюднення матеріалів, ходу та результатів засідань Лічильної комісії, а також порядок гласного підтвердження факту відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи та порядок підрахунку голосів депутатів під час прийняття рішень шляхом підняття руки.

Перелік документів та інших матеріалів, що додаються:
–    Стенограма пленарного засідання 16.01.2014 р.
–    Копія довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача.
–    Квитанція про сплату судового збору.
–    Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

 

17.01.2014 р.             Гладчук В.Ф.