У борделі міняти треба не ліжка, а персонал, — Вадим Гладчук

bunt16-12-2014-500x500

У борделі міняти треба не ліжка, а персонал.

Куди діваються ті 135 податків в Україні (данні Світового банку), які всі платять?

Драконівські податки, які ‪#‎Азаров‬ хотів ввести у 2010 році вводить уряд Яценюка. ‪#‎Яценюк‬ вже ввів на початку року нові — 7% на ліки, на нерухомість, на ‪#‎депозити‬.

Тепер хоче 30% ‪#‎податок‬ з покупки. Скасовує спрощену систему оподаткування для дрібних підприємців.

Ще й ліквідовує конституційні норми про безоплатну медицину та освіту. Загальним декларуванням доходів перетворючи кожного українця на злочинця.

Чому армію мусять утримувати волонтери за свої гроші? Де ж бюджетні гроші? Розкрадають авакови, купуючи неякісну обув для Національної гвардії у «своїх» фірм.

Поясніть мені як гарант Конституції (він же президент України) може сам грубо порушувати цю саму Конституцію? Адже, згідно з Основним Законом України (яким Конституція і є) — у президента не може бути ніякого бізнесу.

Але він у ‪#‎Порошенко‬ де факто є. У країні агресорі — у Росії, у Ліпецьку! Тому і зрада.

Нинішня влада — це шістки Януковича та партії регіонів, які дорвалися до корита.

Згадайте як 1 грудня 2013 року Петро Порошенко зупиняв протести Банковій. Та не міг інакше, бо він засновник партії регіонів та був міністром економіки у Азарова. Чому ви думаєте Янукович на початку 2014 року погодився призначити прем’єром Яценюка?

Нажаль Революція Гідності нічого не змінила в Україні.

Потрібен новий ‪#‎Майдан‬. Податковий, Пенсійний, Соціальний, Європейський.

Новий Президент, а не корумпований перефарбований хряк з банди регіоналів. І повна ‪#‎люстрація‬ для всіх, хто був у злочинній владі.

Gladchuk-rigionali1-150x150

Вадим Гладчук, редактор sprotiv.org

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів щодо судді Губко Алли Олександрівни

Заявник:    Гладчук Вадим Федорович
redaktor@sprotiv.org

ЗАЯВА ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ
судді Солом’янського районного суду м. Києва
Губко Алли Олександрівни

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Губко Алла Олександрівна підлягає перевірці на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», оскільки 10 серпня 2007 року за дії, пов’язані з моєю політичною та громадською діяльністю, обрала мені запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка і таким чином зробила мене політичним в’язнем за наступних обставин.

16 липня 2007 я організував пікет офісу корупційної структури-посередника у держзакупівлях, Тендерної палати України (ТПУ) на Хрещатику і спробував сфотографувати при вході почесного президента ТПУ, народного депутата, комуніста Олександра Ткаченка, який спілкувався з Антоном Яценком, віце-президентом ТПУ, пізніше обраним народним депутатом. Ткаченко в присутності свідків під прикриттям своїх охоронців напав на мене, розбив фотоапппарат і погрожував посадити у в’язницю. Ці обставини я виклав у заяві про злочин, який у подальшому ніхто ніколи не розслідував.

1 серпня 2007 року співробітники міліції попросили мене проїхати з ними до Солом’янського РВ МВС нібито для опитування щодо обставин нападу на мене депутата Ткаченка. Насправді, як виявилося, це був тільки предлог, щоб не дозволити мені негайно скористатися правовою допомогою адвоката, оскільки мене було затримано за завідомо неправдивим звинуваченням невідомої мені Віри Пстрак, яка стверджувала, що в 2005 році я викрав у неї будматеріали вартістю близько тисячі гривень. Пізніше я дізнався, що Віра Пстрак є коханкою Ткаченка. Зв’язок Пстрак із Ткаченком підтверджується публікацією в газеті «Сільські вісті» за 5 жовтня 1999 року під заголовком «Бог допоміг. Допоможуть і люди» за підписом І. Мушак, де наводиться обіцянка Олександра Ткаченка допомогти Вірі Пстрак із лікуванням її сина після дорожньо-транспортної пригоди (примірники зазначеної газети зберігаються в бібліотечних фондах центральних бібліотек України).

Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити

 

Після арешту я негайно заявив про фальсифікацію кримінальної справи проти мене з політичних мотивів на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка і почав сухе голодування.

У зв’язку з голодуванням наступили ускладнення (гіпертонія, стенокардія, тощо), на що мій адвокат Мусієнко О. Г. вказав під час розгляду суддею Губко А. О. 10.08.2007 р. подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття мене під варту. Але ухвалою від 10.08.2007 р. суддя Губко О. А. обрала мені міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, попри те, що суду було надано довідку Київської клінічної швидкої допомоги від 08.08.2007 р. про ускладнення мого стану здоров’я у зв’язку із голодуванням як акцією протесту проти політично вмотивованої фальсифікації кримінальної справи на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка.

У подальшому, після значного резонансу в засобах масової інформації, постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 30.08.2007 р. постанову слідчого було скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно мене. Суди апеляційної та касаційної інстанції погодилися із висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких фактичних даних, котрі вказували б на мою причетність до вчинення злочину.
Дії судді Губко А. О., яка обрала мені запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка, спричинили збитки Українській державі, оскільки я змушений був звернутися за відшкодуванням моральних та матеріальних збитків, завданих мені незаконним ув’язненням з політичних мотивів, і відповідно до рішень судів на мою користь було стягнуто з Державного бюджету України відповідне відшкодування (10 000 грн моральної шкоди, 5 000 грн витрат на правову допомогу, 4230 грн за проведення експертизи, загальна сума збитків держави від дій судді Губко 19 230 грн).

Слід зазначити, що в мережі Інтернет можна знайти чимало публікацій про інші сумнівні діяння судді Губко. Так, постановою від 14.11.2012 р. (реєстраційний № 28228905 у ЄДРСР) вона постановила застосувати примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем проживання до пенсіонера, який конфліктував з міліцією на мітингу представників Київської міської організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», політичної партії «Фронт змін» та виборчого блоку «Блок Юлії Тимошенко» щодо підтримки апеляційної скарги Юлії Тимошенко на вирок Печерського районного суду м. Києва. У постанові відсутні будь-які згадки про позицію пенсіонера, так само як і в моєму випадку суддя Губко не задокументувала моїх пояснень щодо політичного характеру сфабрикованої проти мене справи. Є в Інтернеті також згадки про порушення прав людини суддею Губко у справах, які не мають політичного підтексту.

В зв’язку з викладеним прошу здійснити перевірку судді Солом’янського районного суду м. Києва Губко Алли Олександрівни відповідно до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

З повагою,
9 грудня 2014 року                                                                    В. Ф. Гладчук

Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити

 

Додатки:
—     копія постанови судді Губко А. О. від 10.08.2007 р.
—     копія ухвали ВСУ.
—     Копія статті «Бог допоміг. Допоможуть і люди»
—     копія постанови судді Губко А. О. про застосування примусових заходів медичного характеру
—     копії публікацій з Інтернету щодо протиправних дій судді Губко.

Анонс судового засідання за позовом Гладчука проти злиття ЖЕКів у Києві. Документ

Gladchuk-podae-u-sud-na-Pilipishina1

3 грудня 2014 року о 15.30 в окружному адміністративному суді м.Києва (вул. Командарма Каменєва, 8 корпус 1, зал 37) відбудеться судове засідання за позовом редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування ріщення від 9.10.2014 р. № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва». Цим рішенням зливаються ЖЕКи та комунальні підприємства, які надають житлово-комунальні послуги, у низку районних монопольних «керуючих компаній».

У позовній заяві зазначено, що Київська міська рада здійснює концентрацію на ринку житлово-комунальних послуг з порушенням Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про захист економічної конкуренції». Зокрема, відсутні відомості про надання дозволу на концентрацію Антимонопольним комітетом України. Між тим згідно із діючим законодавством державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг.

За словами Вадима Гладчука, громадського обговорення рішення Київради про монополізацію ринку комунальних послуг не проводилося. В суспільстві існує побоювання, що після злиття ЖЕКів впаде якість та підвищиться ціна комунальних послуг, посилиться забюрократизованість та перевантаженість комунальних служб, зростуть черги, до диспетчерів неможливо буде дозвонитися або телефони диспетчерських служб поставлять на автовідповідач, який по десять-двадцять хвилин пропонує чекати з’єднання. Також ця махінація київської влади може бути прелюдією до нового роздирання на клаптики комунального майна та землі, від якого всі прибутки отримають олігархи, а киянам залишиться шиш з маслом, повідомляє sprotiv.org.

zasidanya-ZEK1