Верховний Суд взявся за позов Гладчука і Шеляженка до Верховної Ради про протиправність монополії адвокатури

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Верховний Суд України відкрив провадження у справі за позовом Гладчука Вадима Федоровича, Шеляженка Юрія Вадимовича до Верховної Ради України, Президента України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями. Цим позовом оскаржується протиправний закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

Спочатку позов було подано до Вищого адміністративного суду України, де суддя Веденяпін незаконно та протиправно заблокував його розгляд двома ухвалами. Про перегляд обох ухвал позивачі просили Верховний Суд України.

«В результаті Верховний Суд, суддя Волков відкрив провадження за заявою про перегляд ухвали про повернення позову. Подивимось, яким буде рішення. Налаштовані рішуче захистити право на справедливий суд або в Києві, або в Страсбурзі» – каже правозахисник Юрій Шеляженко, – «А от з переглядом ухвали про залишення позову без руху вийшла комічна історія. Ми так сформулювали позовні вимоги, щоб не платити грабіжницький судовий збір: просили про відшкодування шкоди від адвокатської монополії в сумі 1 гривня. Але суддя Прокопенко з Верховного Суду зажадав сплати судового збору без будь-яких законних підстав. Ми подали заяву про роз’яснення його ухвали, а саме, в якій сумі та на яких законних підставах маємо платити судовий збір. Прокопенко відмовився роз’яснювати свою ухвалу, послався на те, що існує формальна вимога додавати до заяви квитанцію про сплату судового збору. Тоді ми додали квитанцію про сплату 1 копійки судового збору і тут же подали клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 1 копійка. Прокопенко змушений був винести ухвалу про повернення нам цієї копійки».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Гладчук та Шеляженко оскаржили відповідні дії Порошенка та Верховної Ради, посилаючись на те, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

На думку журналіста та громадського діяча Вадима Гладчука, в Україні відбувається руйнація правосуддя та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури режиму Порошенка. Грабіжницький судовий збір та монополія купки високооплачуваних адвокатів на представництво та захист в суді ускладнюють доступ до правосуддя для більшості людей та перетворюють правосуддя на розкіш правлячого класу, дозовану ручним керуванням судами з адміністрації президента. Суди стають придатком режиму внутрішньої окупації, відпрацьовують вказівки згори щодо безкарності корупційної еліти, безправ’я свідомих українців та політичних репресій.

Гладчук та Шеляженко оскаржили впроваджену Порошенком монополію адвокатури, яка порушує природне право на свободу об’єднань

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Вадим Гладчук та Юрій Шеляженко оскаржили до Вищого адміністративного суду України протиправний закон узурпатора Порошенка та його посіпаки Філатова «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

У позові зазначено, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

За порушення свого права на свободу об’єднань позивачі просять суд стягнути з відповідачів символічну суму: 1 гривню. Адже якщо раптом суд прийме справедливе рішення, саме визнання монополії адвокатури протиправною буде достатньою компенсацією, бо протиправний закон можна не виконувати.

За словами редактору часопису sprotiv.org, правозахисника Вадима Гладчука, символічна сума позову обрана для того, щоб не платити грабіжницький судовий збір, встановлений посіпаками режиму Порошенка з метою унеможливити доступ більшості громадян до правосуддя: «Порошенко і його банда не збираються нести відповідальність за свої злочини і антинародну тиранію. Вони не хочуть платити за свої вчинки, але примушують всіх інших платити їм данину. Тому, схоже, державну владу в Україні банально узурпувала банда містечкових рекетирів».

«Якщо мафія хоче відібрати у людей права і свободи та продавати напівправду, напівсправедливість через посередників, змусити людей до користування наддорогими і неякісними платними послугами монопольної адвокатури замість користування природним правом на свободу об’єднання, люди просто повставатимуть проти тиранії цієї мафії і матимуть на це повне право, бо такі мафіозні маніпуляції є завідомо нелегітимними і не мають нічого спільного із державою, правом, демократією, які просто руйнуються цією монополією адвокатури» – пояснює правознавець Юрій Шеляженко, – «Істинними законами є неписані закони природи, виражені у цілісності всього буття та захищені причинно-наслідковим зв’язком свободи і відповідальності. Ці закони здавна відомі науковцям і знайшли вираження у міжнародних актах цивілізованих націй, таких, як Загальна декларація прав людини та Європейська Конвенція з прав людини. Я кажу про право на життя, гідність, власність, на свободу думки і слова, на об’єднання з іншими людьми для захисту своїх прав, тощо. Формальні норми будь-якого законодавства є дійсними у разі, якщо вони доповнюють закони природи на користь розширення природних прав людини, у разі ж невідповідності законам природи формальні норми законодавства є нікчемними. Дивно, що наші оскаженілі можновладці з дипломами юристів-міжнародників не розуміють таких простих та фундаментальних речей. Очевидно, рано чи пізно їм доведеться навчитися на власному досвіді, що таке природне право і як люди повстають проти тиранії, захищаючи свої права».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Закони України є нормативно-правовими актами, виконання яких Українська держава вимагає від людей, що перебувають в її юрисдикції, в т.ч. примушує людей до їх виконання. Водночас, закони, що не відповідають природним правам людини, є завідомо несправедливими. Їх виконання суперечить людській природі та, коли таке взагалі можливе, представляє собою шкоду для людини, суспільства, держави та всього людства. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Це означає, зокрема, що закони мають відповідати природним правам людини. Закони, які суперечать природним правам людини, є нікчемними і не підлягають до виконання.

За словами Юрія Шеляженка, позивачі знайомі із протиправною позицією вищих судів України про те, що процедура прийняття актів Верховною Радою України, зокрема законів (вияв законодавчої ініціативи, реєстрація законопроекту, розгляд законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення), нібито, є здійсненням Верховною Радою України законотворчої функції, а не владних управлінських функцій, і вважають цитовану позицію виявом правового нігілізму, що виражається у відмові органів правосуддя захищати справедливість і природне право людини не виконувати вимоги законодавчих актів, які суперечать природним правам людини.

У разі, якщо руйнація правосуддя в Україні та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури Порошенка під виглядом «реформи» продовжиться, позивачі привертатимуть увагу міжнародних структур до такої деградації правосуддя в Україні та готові організувати громадянський спротив монополії адвокатури, — заявив правозахисник Вадим Гладчук.

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів щодо судді Губко Алли Олександрівни

Заявник:    Гладчук Вадим Федорович
redaktor@sprotiv.org

ЗАЯВА ПРО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ
судді Солом’янського районного суду м. Києва
Губко Алли Олександрівни

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Губко Алла Олександрівна підлягає перевірці на підставі п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», оскільки 10 серпня 2007 року за дії, пов’язані з моєю політичною та громадською діяльністю, обрала мені запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка і таким чином зробила мене політичним в’язнем за наступних обставин.

16 липня 2007 я організував пікет офісу корупційної структури-посередника у держзакупівлях, Тендерної палати України (ТПУ) на Хрещатику і спробував сфотографувати при вході почесного президента ТПУ, народного депутата, комуніста Олександра Ткаченка, який спілкувався з Антоном Яценком, віце-президентом ТПУ, пізніше обраним народним депутатом. Ткаченко в присутності свідків під прикриттям своїх охоронців напав на мене, розбив фотоапппарат і погрожував посадити у в’язницю. Ці обставини я виклав у заяві про злочин, який у подальшому ніхто ніколи не розслідував.

1 серпня 2007 року співробітники міліції попросили мене проїхати з ними до Солом’янського РВ МВС нібито для опитування щодо обставин нападу на мене депутата Ткаченка. Насправді, як виявилося, це був тільки предлог, щоб не дозволити мені негайно скористатися правовою допомогою адвоката, оскільки мене було затримано за завідомо неправдивим звинуваченням невідомої мені Віри Пстрак, яка стверджувала, що в 2005 році я викрав у неї будматеріали вартістю близько тисячі гривень. Пізніше я дізнався, що Віра Пстрак є коханкою Ткаченка. Зв’язок Пстрак із Ткаченком підтверджується публікацією в газеті «Сільські вісті» за 5 жовтня 1999 року під заголовком «Бог допоміг. Допоможуть і люди» за підписом І. Мушак, де наводиться обіцянка Олександра Ткаченка допомогти Вірі Пстрак із лікуванням її сина після дорожньо-транспортної пригоди (примірники зазначеної газети зберігаються в бібліотечних фондах центральних бібліотек України).

Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити

 

Після арешту я негайно заявив про фальсифікацію кримінальної справи проти мене з політичних мотивів на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка і почав сухе голодування.

У зв’язку з голодуванням наступили ускладнення (гіпертонія, стенокардія, тощо), на що мій адвокат Мусієнко О. Г. вказав під час розгляду суддею Губко А. О. 10.08.2007 р. подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття мене під варту. Але ухвалою від 10.08.2007 р. суддя Губко О. А. обрала мені міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, попри те, що суду було надано довідку Київської клінічної швидкої допомоги від 08.08.2007 р. про ускладнення мого стану здоров’я у зв’язку із голодуванням як акцією протесту проти політично вмотивованої фальсифікації кримінальної справи на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка.

У подальшому, після значного резонансу в засобах масової інформації, постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 30.08.2007 р. постанову слідчого було скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно мене. Суди апеляційної та касаційної інстанції погодилися із висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких фактичних даних, котрі вказували б на мою причетність до вчинення злочину.
Дії судді Губко А. О., яка обрала мені запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання погроз в мою адресу народного депутата від комуністичної партії Олександра Ткаченка, спричинили збитки Українській державі, оскільки я змушений був звернутися за відшкодуванням моральних та матеріальних збитків, завданих мені незаконним ув’язненням з політичних мотивів, і відповідно до рішень судів на мою користь було стягнуто з Державного бюджету України відповідне відшкодування (10 000 грн моральної шкоди, 5 000 грн витрат на правову допомогу, 4230 грн за проведення експертизи, загальна сума збитків держави від дій судді Губко 19 230 грн).

Слід зазначити, що в мережі Інтернет можна знайти чимало публікацій про інші сумнівні діяння судді Губко. Так, постановою від 14.11.2012 р. (реєстраційний № 28228905 у ЄДРСР) вона постановила застосувати примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем проживання до пенсіонера, який конфліктував з міліцією на мітингу представників Київської міської організації політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», політичної партії «Фронт змін» та виборчого блоку «Блок Юлії Тимошенко» щодо підтримки апеляційної скарги Юлії Тимошенко на вирок Печерського районного суду м. Києва. У постанові відсутні будь-які згадки про позицію пенсіонера, так само як і в моєму випадку суддя Губко не задокументувала моїх пояснень щодо політичного характеру сфабрикованої проти мене справи. Є в Інтернеті також згадки про порушення прав людини суддею Губко у справах, які не мають політичного підтексту.

В зв’язку з викладеним прошу здійснити перевірку судді Солом’янського районного суду м. Києва Губко Алли Олександрівни відповідно до вимог Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

З повагою,
9 грудня 2014 року                                                                    В. Ф. Гладчук

Натисніть, щоб збільшити
Натисніть, щоб збільшити

 

Додатки:
—     копія постанови судді Губко А. О. від 10.08.2007 р.
—     копія ухвали ВСУ.
—     Копія статті «Бог допоміг. Допоможуть і люди»
—     копія постанови судді Губко А. О. про застосування примусових заходів медичного характеру
—     копії публікацій з Інтернету щодо протиправних дій судді Губко.

Вищий адмінсуд відмовив Вадиму Гладчуку у оскарженні ухвалення диктаторських законів. Фото позову

pozov-total-zakoni1

Вищий адміністративний суд України відмовився відкрити провадження про визнання протиправними дій у Верховній Раді щодо ухвалення низки законів 16 січня 2014 року.

Відповідне рішення було ухвалене 23 січня, повідомляє прес-служба ВАСУ24 січня.

Частину вимог Вадима Гладчука ВАСУ адресував до Конституційного суду, а щодо іншої частини вимог щодо оскарження ухвалення парламентом так званих «диктаторських» законів – порадив сформулювати їх чіткіше.

У письмовому коментарі редакції часопису sprotiv.org Вадим Гладчук зазначив: «В Україні немає правосуддя! Планую звертатися до Європейського суду з прав людини».

 

На фото Вадим Гладчук біля канцелярії суду
На фото Вадим Гладчук біля канцелярії суду

 

Повний текст позову Вадима Гладчука щодо ухвалення низки законів 16 січня 2014 року.

Прес-реліз ВАСУ тут.

Судова реформа була проведена по-кивалівські?

Kivalov2

Представники ряду київських громадських організацій обіцяють проводити акції протесту з тим, щоб народні депутати переглянули судову реформу, оскільки, на думку громадських активістів, вона спрямована не на захист інтересів громадян, а на задоволення потреб окремих політичних груп і персоналій.

Про це сьогодні на прес-конференції в УНІАН заявив редактор інтернет-сайту “sprotіv.org” Вадим Гладчук.

“Ми бачимо сьогодні, що рішення судів після цієї реформи не мають нічого спільного із захистом інтересів громадян”, – сказав він, зауваживши також, що ще до висновків Венеціанської комісії про недосконалість української судової реформи першим заявив народний депутат Ігор Плохой, сказавши, що “судова реформа відбулася не в інтересах суспільства, а інтересах однієї особи – Сергія Ківалова”. За його словами, багатьох насторожило те, що за ініціативою С.Ківалова кардинально змінюється склад суддів в Україні. Як зазначив депутат, С.Ківалов заявив, що необхідно «обнулити» кадровий резерв Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

«Річ у тому, що освіту судді можна здобути лише в двох вітчизняних вишах. Один із них, Одеська національна юридична академія, належить Ківалову. Тобто, кандидатів у судді, які склали іспит у Вищій кваліфікаційній комісії суддів за старим законодавством, які були вимушені очікувати відкриття суддівської вакансії, тепер у судах не буде. А будуть випускники вишу, який належить Ківалову. Мало того, що грамотні й досвідчені претенденти на посаду суддів не зможуть працювати в судах, мало того, що тепер на відповідальні посади суддів прийдуть необстріляні юнаки, які абсолютно не знайомі з практикою. Так найгірше те, що вони, як випускники Одеської національної юридичної академії, особисто підконтрольні Ківалову Сергію Васильовичу» – сказав І.Плохой. У контексті цього він також повідомив, що С.Ківалов звернувся до Приморського районного суду Одеси з позовом, в якому просить стягнути з І.Плохого 165 тисяч гривень моральної компенсації за висловлені вище доводи. “Я очікую, що завтра цей позов у Приморському суді мною буде програний. Тим самим ми доведемо, що в Україні суд “для Ківалова” і “для Плохого”. Я хочу всьому суспільству показати, як діє нова система правосуддя”, – сказав І.Плохой.

“Нас дуже непокоїть ситуація в судах, яка склалася після проведення так званої судової реформи. Ми будемо проводити акції для її перегляду, – зазначив В.Гладчук, зауваживши при цьому, що також є неприпустимим, коли утворюється монополія для підготовки суддів лише в двох вишах країни – в Одеській та Харківській юридичних академіях. На переконання В.Гладчука, це свідчить про наявність особистої зацікавленості з боку С.Ківалова, який, за його даними, є одночасно президентом Одеської національної юридичної академії.

Водночас присутній на прес-конференції народний депутат Валерій Бондик зауважив, що “судова реформа мала відбутися й вона відбулася і не в інтересах однієї людини, а в інтересах суспільства”. За його словами, судова реформа може когось не влаштовувати, але вона не закінчилася й продовжуватиметься, а який буде результат – покаже час. У свою чергу, продовжуючи тему інший депутат, Вадим Колесніченко зауважив, що “всі сьогодні говорять, що судді повинні отримувати професію у спеціальних закладах”. “Визначено для цього два навчальних заклади. Що тут поганого?” – зауважив він, додавши, що С.Ківалов “не суміщає посади, а є лише почесним президентом Одеської юридичної академії”, повідомляєУНІАН.

Сергея Кивалова обвинили в коррупции и узурпации влияния на судебную ветвь власти. Фото

«Попытки президента Украины Виктора Януковича реформировать судебную систему власти были использованы Сергеем Киваловым в корыстных целях», об этом заявил 15 февраля 2011 года на пресс-конференции «Именем Кивалова Сергея Васильевича» в УНИАН редактор оппозиционного Интернет – издания sprotiv.org Вадим Гладчук, сообщает ua3.info.

Foto-15-02-2011-2

Не исключено, что уже очень скоро многие судебные решения можно будет смело начинать словами «Именем Кивалова Сергея Васильевича…», а дальше по указанному им же тексту, так считает Вадим Гладчук.

Представитель Партии Народный порядок Виктория Черненко привела конкретные примеры из адвокатской практики, которые свидетельствуют о негативных тенденциях и недоработках реформы правосудия. Руководитель общественной организации «Евролидер» Андрей Древицкий рассказал о замечаниях Венецианской комиссии к судебной реформе.

По словам приглашенного телеграммой на пресс-конференцию народного депутата Игоря Плохого, он всецело и полностью поддерживает судебною реформу, инициированную президентом Украины. Но к сожалению, как показала практика и критические заявления Веницианской комиссии, добрые и так необходимые для Украины инициативы Виктора Федоровича Януковича испортили интриги Кивалова и его окружения. «Кивалов сумел частично извратить суть реформы ради удовлетворения своих материальных интересов» — считает депутат Плохой.

Игорь Плохой считает судебную реформу необходимой
Игорь Плохой считает судебную реформу необходимой

Игорь Плохой сообщил, что многих однопартийцев (да и представителей оппозиционных партий тоже) насторажило то, что по инициативе Кивалова кардинально изменяется состав судей в Украине. Кивалов заявил, что необходимо «обнулить» кадровый резерв Высшей квалификационной комиссии судей Украины.

«Дело в том, что образование судьи можно получить лишь в двух отечественных вузах. Один из них, Одесская национальная юридическая академия,  принадлежит Кивалову. То есть,  кандидатов в судьи, которые сдали экзамен в Высшей квалификационной комиссии судей по старому законодательству, которые были  вынуждены ожидать открытия судейской вакансии, теперь в судах не будет. А будут выпускники вуза, который принадлежит Кивалову. Мало того, что грамотные  и опытные претенденты на должность судей не смогут работать в судах, мало того, что теперь на ответственейшие должности судей придут необстрелянные юнцы, которые абсолютно не знакомы с практикой. Так хуже всего то, что они, как выпускники  Одесской национальной юридической академии, лично подконтрольны Кивалову Сергею Васильевичу. Кивалов неустанно утверждает, что у него в академии обучается порядка 25 тысяч юристов, он бравирует этим. Но, есть четка информация, что трудоустраиваются по специальности только те люди, которые присягнут Кивалову на верность» — сообщил Игорь Плохой.

По словам Вадима Гладчука, тогда ЦВК под руководством Сергея Кивалова уже в первом туре назвала такие цифры електронного подсчета голосов, что даже ученик 3 класа, проведя простейшие арифметические расчеты, мог увидеть их несоответствие и заподозрить фальсификации, которые и спровоцировали массовые протесты избирателей.

«После этого команда «Партии регионов» получила большие проблемы», говорит Игорь Плохой — «но не господин Кивалов! Он на некоторое время стал чуть ли не правой рукой господина Ющенко. И когда планов и возможностей по переизбранию Ющенко уже не было, господин Кивалов понял, что можно издавать книги, в которых он писал о том, как он боролся с «оранжевым» режимом в течение пяти лет. То есть, про Кивалова можно говорить так же, как Паниковский говорил про себя – «Паниковский вас всех продаст. Продаст, потом снова купит, а потом снова продаст, но уже дороже».

11 февраля Приморский райсуд Одессы начал рассмотрение иска нардепа- «регионала» Сергея Кивалова к своему однопартийцу депутату-«регионалу» Игорю Плохому. Кивалов требует от него моральную компенсацию в сумме 165 тыс. грн.

Таким образом депутат Плохой считает на данном конкретном примере граждане Украины смогут убедиться в заангажированности правосудия «по-киваловски».  Депутат Плохой рад этому иску и хочет показать в процессе истинное лицо кривосудия в вотчине Кивалова на Одещине.

Плохой рассказал журналистам, что несколько раз пытался переговорить с Киваловым и выяснить ситуацию «по-мужски».

zaprosh-KivPloh1
Игоря Плохого и Сергея Кивалова на пресс-конференцию организаторы пригласили телеграмами

«В грубой форме Кивалов меня посылал подальше, – отмечает нардеп. – Я спрашивал, чего он не требует компенсации от телекомпании? Но он же является совладельцем этой телестудии. Говорит, как я с нее буду просить? Одной из газет вообще сказал, что Плохого не существует на политической карте. Сказал, что для него этот конфликт, как «слону лестница».

«Конфликт этот очень отрицательный, – считает Игорь Плохой. – Я не пытаюсь его раздувать. Хотя недавно были материалы на контролируемых Киваловым телеканалах «Академия» и «Репортер» и газетах, в которых меня безосновательно обвиняли. Но я на это никак не реагировал, понимая, что пострадают партийные интересы. Также и руководители давали советы – Николай Янович Азаров, Анна Герман, Владимир Рыбак. Говорили, что прекратите, ребята. И я на это нормально реагировал, и никак не отвечал на мои унижения. Но здесь переходит на личное, на материальное».

Интересно, что пресс-служба Игоря Кивалова пыталась организовать провокации против участников и приглашенных на пресс-конференцию народных депутатов. Два часа под помещением УНИАН мерзли четверо студентов с плакатами, в которых заказчики пытались обидеть депутата Плохого. Когда же Игорь Плохой по окончанию пресс-конференции подошел к майданобайтерам Кивалова и познакомился с ними, то они начали жаловаться, что их обманули и не дают денег за пикет. Игорь Иванович, как человек которому не чуждо чувство сострадания, дал по 100 гривен каждому пикетчику, чтобы они согрелись теплым чаем и больше не мерзли.

17 февраля 2011 года одесский журналист Игорь Яковлев сообщил редакции «Спротива», что аппетиты Сергея Кивалова выросли со 165 тыс. до 1 миллиона грн. Именно такая теперь сумма стоит в исковых требованиях к Игорю Плохому, которые рассматриваются в родном для Кивалова Приморском суде города Одессы, куда с Киеваперепрописался Пидрахуй.

 

Светлана Ковальская, ua3.info

 

18 февраля 2011 года журналистам «Спротива» в Одессе стало известно, что судья Шенцева удовлетворила Сергея Кивалова и  решила взыскать с Плохого И.И. 165 тыс. грн морального ущерба, в то время как суммы возмещения морального ущерба родственникам погибшим в ДТП, составляет 10-50 тыс. грн. Об этом читайте в статье “Судья Шенцева обслужила Кивалова“.

 

Читайте також:

Каникулы, каникулы, веселая пора!

Народный депутат Кивалов задержан полицией Женевы?

Ківалов допоміг усунути мера, якого Янукович двічі привітав з перемогою. Фотофакт

«Именем Кивалова Сергея Васильевича…»

Кидалово от Кивалова, или Будни украинского феодала

Ківалову доручили реформувати Європейський суд

«Кидалово» по-киваловски, или как Кивалов душит предпринимателей

Кивалов – крестный отец «оборотней»

Правосудие от Кивалова: журналистам – тюрьмы!

Как журналиста Игоря Яковлева заказал нардеп — регионал Сергей Кивалов

Одесского журналиста Игоря Яковлева осудили незаконно на заказ регионала Кивалова

Молодежь выступила в защиту экс-руководителя ТРК «Академия», журналиста Яковлева

З благословення Сергія Ківалова одеського журналіста засудили на 6 років

В УНІАНі критикуватимуть Сергія Ківалова

Kivalov1

15 лютого 2011р. о 10:30 в прес-центрі УНІАН (м.Київ, вул.Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція «Ім’ям Ківалова Сергія Васильовича», повідомляє ua3.info

Під час прес-конференції журналістам наведуть приклади конкретних випадків негативних наслідків судової реформи, яка була ініційована Ківаловим С.В.

Висновки Венеціанської комісії невтішні для авторів судової реформи в Україні. Однозначно це провал реформи. Суттєві прогалини в ній засвідчила Венеціанська комісія. На її думку, Вища рада юстиції виконує низку функцій, не передбачених Конституцією України. А Верховний суд позбавили значної частини конституційних повноважень, через що значно збільшилася кількість звернень наших громадян до Європейського суду. І тепер ці повноваження необхідно повернути.

Сьогодні вже очевидно, що формула «судова реформа» — гарне прикриття того, що має зовсім інші зміст і спрямованість. Якщо називати речі своїми іменами, то слід визнати: ці зміни знищили не тільки базові засади функціонування незалежного суду, а й надію на те, що такий суд буде створений у нашій країні у найближчому майбутньому. Після так званої судової реформи суд перестав (повною мірою він і не був) бути справедливим арбітром вирішення суспільних конфліктів. Його зробили ручним інструментом для задоволення політичних та особистих інтересів Сергія Ківалова.

Учасники прес-конференції:

1. Вадим Гладчук, редактор інтернет-видання «Sprotiv.org»

2. Ігор Яковлев, журналіст з м.Одеси, щод якого триває замовне кримінальне переслідування (звернення).

3. Вікторія Черненко, представник партії «Народний порядок»

4. Андрій Древицький, голова правління ГО «Євролідер».

Запрошені:

1. Народний депутат України Ігор Плохой
2. Народний депутат України Сергій Ківалов, доктор юридичних наук, професор, академік Академії педагогічних наук України, заслужений юрист України, кавалер ордену «За заслуги» всіх степенів, нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеню,  голова Парламентського Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, заступник члена Венеціанської комісії, ректор Одеської національної юридичної академії

zaprosh-KivPloh1

Телефон для акредитації журналістів: (050) 462-94-15

 

Читайте також:

Каникулы, каникулы, веселая пора!

Народный депутат Кивалов задержан полицией Женевы?

Ківалов допоміг усунути мера, якого Янукович двічі привітав з перемогою. Фотофакт

«Именем Кивалова Сергея Васильевича…»

Кидалово от Кивалова, или Будни украинского феодала

Ківалову доручили реформувати Європейський суд

«Кидалово» по-киваловски, или как Кивалов душит предпринимателей

Кивалов – крестный отец «оборотней»

Правосудие от Кивалова: журналистам – тюрьмы!

Как журналиста Игоря Яковлева заказал нардеп — регионал Сергей Кивалов

Одесского журналиста Игоря Яковлева осудили незаконно на заказ регионала Кивалова

Молодежь выступила в защиту экс-руководителя ТРК «Академия», журналиста Яковлева

З благословення Сергія Ківалова одеського журналіста засудили на 6 років

Партія Народний порядок домоглася відкритого судового процесу за позовом до ЦВК щодо оголошення парламентських виборів

На фото: виступає представник Партії Народний порядок Юрій Шеляженко
На фото: виступає представник Партії Народний порядок Юрій Шеляженко

За клопотанням представника політичної партії «Партія Народний порядок» Юрія Шеляженка Окружний адміністративний суд міста Києва дозволив журналістам відео- та фотозйомку і аудіозапис судових засідань у справі за позовами Партії Народний порядок, народного депутата Миколи Катеринчука і ще кількох громадян України до Центральної виборчої комісії про зобов’язання оголосити про початок виборчого процесу із чергових виборів народних депутатів України 27 березня 2011 року.

Голова політичної ради ПНП Андрій Древицький вважає, що суд прийняв правильне рішення. «Хоча на початку засідання головуючий суддя Віталій Амельохін виставив телеоператорів за двері, після нашого клопотання суд дозволив журналістам висвітлювати процес. Такі резонансні справи не повинні вирішуватися кулуарно. Сподіваюся, що рішення суду по суті нашого позову буде так само законним і справедливим» — заявив політик.

На фото: представники ЦВК відмовляються спілкуватися з журналістами
На фото: представники ЦВК відмовляються спілкуватися з журналістами

Чергові вибори до Верховної Ради України мають відбутися в останню неділю березня 2011 року, тобто 27 березня 2011 року відповідно до частини першої ст. 77 Конституції України, оскільки народні депутати України Верховної Ради України VI скликання набули своїх повноважень 23 листопада 2007 року.

Згідно частині 2 статті 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес до Верховної Ради України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія мала оголосити про початок виборчого процесу не пізніше ніж за сто двадцять п’ять днів до дня виборів, однак не зробила цього.

Суд має вирішити долю парламентських виборів на наступному відкритому засіданні, яке відбудеться 22 грудня 2010 року об 11 годині за адресою вул. Хрещатик, 10. Справу розглядає колегія судів у складі:  Амельохіна Віталія В’ячеславовича (головуючий), Федорчука Андрія Богдановича, Кротюка Олександра Володимировича.

povistka-22-12-2010

За словами голови секретаріату КОО ПНП Вадима Гладчука, партія разом з громадською організацією «Молодь – надія України» о 10 годині виставить пікет біля входу до суду, вимагаючи захисту конституційного права громадян України обирати та бути обраними до Верховної Ради України у визначені Конституцією України строки.

 

Светлана Ковальська, sprotiv.org

 

Читайте також:

Партія Народний порядок у суді вимагає від ЦВК оголосити про початок парламентських виборів 27 березня 2011 року

У Венеціанській комісії хочуть знати дату парламентських виборів

ЦВК відмовилася проводити вибори до Верховної Ради

ЦВК позбавила нас виборів. До суду!

22 листопада від ЦВК вимагатимуть оголосити про початок парламентських виборів

Вибори до Верховної Ради мають бути у 2011 році

Продление срока полномочий выборного органа — это одно из тяжелейших политических преступлений

Партія Народний порядок у суді вимагає від ЦВК оголосити про початок парламентських виборів 27 березня 2011 року

miting-CVK22-11-2010-1

 

Окружний адміністративний суд міста Києва повідомив представника Партії Народний порядок Юрія Шеляженка про відкриття провадження по справі № 2а-17499/10/2670 за позовом Політичної партії «Партія Народний порядок» до Центральної виборчої комісія про визнання протиправною бездіяльності та призначив попереднє судове засідання на 10 грудня 2010 року о 14:55 год (м. Київ, вул. Хрещатик, 10, 2-й поверх, кабінет № 2, суддя Кротюк О.В.).

У позовній заяві Політична партія «Партія Народний порядок» (ПНП) просить зобов’язати Центральну виборчу комісію негайно оголосити про початок виборчого процесу чергових виборів народних депутатів України 27 березня 2011 року.

Чергові вибори до Верховної Ради України мають відбутися в останню неділю березня 2011 року, тобто 27 березня 2011 року відповідно до частини першої ст. 77 Конституції України, оскільки народні депутати України Верховної Ради України VI скликання набули своїх повноважень 23 листопада 2007 року.

Згідно частині 2 статті 16 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчий процес до Верховної Ради України розпочинається за сто двадцять днів до дня виборів. Центральна виборча комісія мала оголосити про початок виборчого процесу не пізніше ніж за сто двадцять п’ять днів до дня виборів, однак не зробила цього.

«Бездіяльність Центрвиборчкому, який не оголосив вчасно про початок виборчого процесу, незаконно позбавляє політичну партію „Партія Народний порядок“ права висунути кандидатів у народні депутати України на цих виборах до парламенту. Вважаю це проявом правового нігілізму та злочином проти демократії» — заявив Голова політичної ради ПНП Андрій Древицький.

Нагадаємо, що 22 листопада 2010 року активісти та прихильники Партії Народний порядок провели пікетування ЦВК з вимогою оголосити про початок виборчого процесу з виборів народних депутатів України, які мають відбутися 27 березня 2011 року.

Пікетування ЦВК 22 листопада 2010 року
Пікетування ЦВК 22 листопада 2010 року

За словами голови секретаріату Київської міської організації Партії Народний порядок Вадима Гладчука, злочинна ЦВК не хоче дотримутися норм Закону та Конституції України і бере участь у антиконституційній узурпації влади народними депутатами, які не хочуть розставатися зі своїми кріслами на Грушевського у визначений Конституцією України термін. «Найближчим часом столична організація ПНП проведе кілька мітингів на Банковій, щоб нагадати Гаранту Конституції Віктору Януковичу про його прямі обов’язки щодо дотримання статті 77 Конституції України», повідомив журналістам Вадим Гладчук.

pnp-vybory-3

pnp-vybory-4

Партія Народний порядок оскаржує в суді «фальсифікацію № 1»

GladchukShelya

Київська обласна організація політичної партії «Партія Народний порядок» оскаржила в суді порядок політичних партій у тексті виборчого бюлетеня у багатомандатному виборчому окрузі з виборів депутатів Київської обласної ради.

«Виборча комісія з самого початку вдалася до фальсифікації, зареєструвавши поза чергою Партію регіонів під номером 1. По всій Україні ці фальсифікатори № 1 пнуться з тараном адмінресурсу на демократію, випадків чесного формування бюлетенів я не знаю» — обурюється редактор опозиційного інтернет-видання Sprotiv.org Вадим Гладчук, який очолює виборчий список ПНП до Київської обласної ради – «Щоб поставити нас аж в кінець виборчого бюлетеня під 52 номером, вони брешуть, що ми подали документи передостанніми, хоча насправді є довідка, що ми подавали документи одразу за «Фронтом змін» губернаторського синка Присяжнюка, у якого зараз другий номер!».

dovidka-pro-podachu-docum-PNP-do-KOVK29-09-2010

Однак, на думку представника партії в суді Юрія Шеляженка, перспективи спору невтішні: «Комісія зробила все, щоб ускладнити оскарження ключових рішень. Ці рішення приховуються, розміщуються на інформаційному стенді через тиждень або й не розміщуються ніколи. Ми дізнаємось про їх існування вже після закінчення строку оскарження, а поновлювати такий строк судові забороняє процесуальний закон. Представники комісії виявляють кричущу неповагу до суду: не надають запитані документи, взагалі ігнорують виклики до суду. За таких обставин добитися справедливості практично неможливо. Суд першої інстанції вже залишив позов без розгляду, але ми подали апеляційну скаргу. Останнє слово – за апеляційним судом».

 

Ольга Раскіна, sprotiv.org