Олександр Король перешкоджав журналістській діяльності редактора sprotiv.org Вадима Гладчука. 3 відео

Кorol-bobryci2Покарати злочинців, які перешкоджають журналістській діяльності, — з такою заявою до правоохоронних органів звернувся Вадим Гладчук, редактор Інтернет-видання sprotiv.org та газети «Молодіжні Хроніки».

Як з`ясувалося, головним організатором і замовником цього злочину є Бобрицький сільський голова Олександр Король — сумнозвісний «герой» резонансних публікацій, присвячених кримінальній хроніці села Бобриці. Про те, що згаданий горе-керманич проситься за грати, свідчать останні (антизаконні) дії в цьому мальовничому селі.

«27 червня 2015 року об одинадцятій годині у будинку культури села Бобриця було призначено проведення зборів села, — розповідає Вадим Гладчук. — Я прийшов туди о 10.45, письмово зазначив свої персональні дані та назву ЗМІ. Тобто зареєструвався як редактор видання, що висвітлює суспільно-політичне життя Київщини. У цей момент громадянка Марія Снігірь з невідомих причин раптом почала тицяти дулю та заявляти, що вдарить мене стільцем, якщо я буду виконувати свої професійні обов`язки — фотографувати. Зважаючи на ці погрози, я був змушений викликати міліцію за телефоном 102».

Подальші події розвивалися як у гостро пригодницькому фільмі, де в ролі негативного персонажу виступив Бобрицький горе-керманич.

Приблизно в 11.12, коли розпочалися збори села, сільський голова заявив у мікрофон, що Вадим Гладчук не має права фотографувати.

Потім Король передав мікрофон якомусь невідомому котрий намагався незаконно поставити на голосування питання про те, щоб журналіста вигнали із залу засідань.

«У цей час ще один невідомий громадянин (у майці із зображенням птаха), якого називали Юрій, почав штовхатися та вимагати, щоб я покинув залу. При цьому він погрожував мені розправою: мовляв, «пошли, поговорим», — продовжує Вадим Гладчук. — У свою чергу, Король заявив, що я роблю зйомку на «кожне ліце» і тому він буцім-то «не може працювати». Також бобрицький голова вимагав, щоб я не робив зйомки зібрання. Потім Олександр Король і Роман Іваненко штовхали мене руками. При цьому Король ударом мікрофоном по камері мого телефону. Всі ці злочинні дії зафіксовані на відеозаписі».

 

Як не дивно, на боці головного злочинця села опинилися й місцеві менти, котрі того дня (приблизно опівдні) приїхали на місце події за викликом Вадима Гладчука. З невідомих причин вони не захотіли брати пояснення у свідків, які вимагали, щоб Король та його спільники не перешкоджати журналістській діяльності. Про це свідчить відеозапис.

 

«Натомість міліціонери опитували прихильників сільського голови та тих, хто безпосередньо вчинив напад на мене», — підсумував Вадим Гладчук. За його словами, Бобрицький голова скоював аналогічні злочини вже неодноразово. Так, 12 червня 2015 року Король публічно (під час зборів мешканців села) погрожував викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака (який його спільники затягнули до зали). Через 12 днів (24 червня) той самий Король повів себе настільки зухвало, що навіть затуляв відеокамеру журналіста безпосередньо у приміщенні Києво-Святошинського суду.

 

 

 

Своє небажання «засвітитися» в кадрі Король аргументував тим, що він у суді… відпочивав?! Сподіваємося, що саме ця мрія «відпочиваючого» голови незабаром здійсниться: він дійсно заслуговує на «відпочинок», але не на природі, а за гратами. Як не крути, а факти — річ уперта: і відеозаписи, і покази Вадима Гладчука та інших свідків показують, що сільський голова публічно підтвердив свою причетність до організації та проведення злочину, передбаченого ч. 2 статті 171 Кримінального кодексу (переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою. За такі діяння «світить» не лише штраф (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а й навіть обмеження волі на строк до п’яти років.

Проте спеціально для пана Короля пояснюємо: своїми неодноразовими антизаконними діями він претендує не лише на ч. 2 ст. 171 КК, а й більш тяжчих злочинів, пов`язаних зі зловживанням посадою та розкраданням майна (крадіжки піску, вирубка лісу тощо). Адже внаслідок звернень Вадима Гладчука до суду вже відкрито аж п`ять кримінальних провадженнь, у яких фігурує банда Короля.

За версією класиків марксизму-ленінізму, бюсти яких так полюбляють деякі слідчі Києво-Святошинського райвідділку міліції, труд зробив мавпу людиною. Саме тому ми сподіваємось, що праця у кримінально-виконавчій установі благотворно вплине на те, щоб усілякі «королі», врешті-решт, змогли стати нормальними людьми.

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

Злочини банди Короля покриває… «мент-ленінець» Кошмак? Розслідування

Koshmak-Vadym1-500x460

Чому не карають злочинців, які загрожували життю відомого журналіста Вадима Гладчука й перешкоджали його професійній діяльності? Відповідь на це запитання повинні надати правоохоронні органи Київщини, котрі чомусь «забули» внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про ці кримінальні діяння.

Як уже повідомлялося, 12 червня 2015 року в сільському клубі Бобриці було призначене так зване «обговорення» щодо об’єднання громад. Під час лобіювання своїх антизаконних планів організатори цього дійства намагалися вчинити розправу над відомим журналістом Вадимом Гладчуком.

«Я, як редактор видання sprotiv.org, що висвітлює суспільно-політичне життя Київщини, зайшов о 17.00 до сільського будинку культури, — розповідає Вадим Гладчук. — Директор клубу Урбатіс Казімір Олександрович одразу почав вимагати, щоб я «записався». Він підсунув мені якийсь папірець, щоб я вказав свої персональні дані (ПІБ, адресу, назву ЗМІ). Коли я почав фотографувати на камеру телефона своє посвідчення (біля паперу із записом), Урбатіс почав забороняти мені це робити. Він кричав, погрожував і вимагав, щоб я залишив будинок культури».

Щоб захистити свої права, Вадим Гладчук викликав міліцію (за телефоном 102). На жаль, погрози на адресу журналіста не припинилися.

«Близько 18.10 заступник голови села Бобриця Олександр Усік пригрозив, що задушить мене галстуком, — продовжує редактор опозиційного видання. — Це сталося після того, як я на відеокамеру записав його пояснення щодо розкрадання арештованого піску.

Свідками цих погроз були журналіст Тетяна Трайдакало, Вікторія Полець, Марія Гуриненко та інші мешканці села. Ще один член цієї організованої злочинної групи, яка почала штовхатися, нецензурно вилаявся щодо мене як журналіста”, — розповів Гладчук.

Під час тих зборів також «відзначився» Бобрицький сільській голова Олександр Король: ввечері того ж дня (близько 19.50) він публічно погрожував Гладчуку розправою – викинути «неугодного» журналіста до сміттєвого бака.

Bobrytsya12-06-2015-3
Король і сміттєвий бак

Бак спеціально за його наказом затягнули до зали будинку культури.

На фото Гладчук показує скільки вкрали у держави піску Король Бобриці і його спільники
На фото Гладчук показує скільки вкрали у держави піску Король Бобриці і його спільники

Причина цієї ненависті загальновідома: раніше на сторінках інтернет-видання sprotiv.org були опубліковані критичні статті про сільського голову та інших посадових осіб Бобрицької сільради: вони «прославилися»свавіллям, розкраданням лісу, піску та скоєнням інших злочинів.

Зважаючи на заяви та звернення Вадима Гладчука до суду, при повіній бездіяльності корумпованої місцевої міліції, було відкрито чотири кримінальні провадження, в яких фігурують Олександр Король та його поплічники.

Перешкоджання журналістській діяльності Гладчука кваліфікується за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу: переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою (за такі правопорушення передбачено штрафом — до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років).

Проте, як з`ясувалося, на лаву підсудних також «проситься» новоспечений керівник міліції Києво-Святошинського району з вельми символічним прізвищем — чи то Кошмак, чи то Кошмар. Саме через злочинну бездіяльність його підлеглих грубо порушені вимоги ч. 1 ст. 214 КПК: замість того, щоб внести ці відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), головний районний мент чомусь вкотре «не може» визначити підслідність та розпочати досудове розслідування, традиційно розсилаючи ганебні відписки звертатися до суду з цивільними позовами покримінальним злочинам.

vidm-Koshmak1

Ще один малоприємний факт: Києво-Святошинський район наскрізь «просмердівся» символами комунізму: навіть ленінський бюст «красується» у кабінеті слідчого Ігоря Щеннікова!

Лейтенант міліції Щенніков любить колекціонувати комуняцький "антикваріат"
Лейтенант міліції Щенніков любить колекціонувати комуняцький “антикваріат”

І це при тому, що Верховна Рада заборонила пропаганду та символіку комуністів і нацистів. До речі, цей антикомуністичний Закон (№317-VIII) було ухвалено 9 квітня 2015 року, а Вадима Кошмака призначили на посаду на день раніше. Саме 8 квітня начальник обласної міліції Вадим Троян представив свого підлеглого в актовій залі Києво-Святошинського райвідділу міліції (де були присутні міліціонери, керівники місцевих органів самоврядування, представники районної прокуратури та громадськість).

Тоді відомий захистник України, що звільняв Маріуполь у 2014 році від банд російських загарбників у складі батальйону «Азов», Троян зазначав, що «керівництво головного управління і він особисто відповідально віднеслися до підбору кандидата», який начебто «здатен «витягнути» самий складний район…». У свою чергу, новоявлений «троянський кінь» дякував за довіру та запевняв, «що прийшов на цю посаду з великим бажанням працювати і змінювати міліцію для людей, готовий до конструктивного діалогу з особовим складом і громадськістю, і вірою у те, що правоохоронна система зміниться на краще».

«Мент-ленінець», на райвідділі якого станом на 5 червня 2015 року висіла табличка «Карла Маркса,88» давно перейменованої на Хрещатик вулиці Боярки, досі керується старим компартійним КПК, коли заяви про злочини автоматично не заносили до ЄРДР.

Редактор газети Правошукач Юрій Шеляженко був шокований комуно-фашистською символікою на мурах райвідділку
Редактор газети Правошукач Юрій Шеляженко був шокований комуно-фашистською символікою на мурах райвідділку

Навіщо Кошмак творить таке беззаконня? Кому це вигідно?

Відповідь на це питання ми оприлюднимо у наших майбутніх розслідуваннях.


Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

Вадим Гладчук відмовився працювати редактором sprotiv.org через закони Колєсніченка-Олійника

posvid-sprotiv-gladchuk1-small

Про це на своїй сторінці у Фейсбукповідомив опозиційний журналіст.

“З моменту набуття чинності тоталітарних законів 16 січня 2014 року я відмовляюся працювати редактором Часопису про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям sprotiv.org (Спротив).

Диктатор Янукович та його депутати позбавили мене улюбленої справи мого життя – проводити журналістські розслідування, викривати корупцію, дотепно висміювати пороки можновладців, одним словом – боротися за справедливість.

Закони Колєсніченка-Олійника скасували легальний правовий статус в Україні всіх інтернет-сайтів, які не зареєстровані як інформагентства. Блогерів, власників та редакторів інтернет-порталів, які наважаться критикувати владу очікує конфіскація техніки, продукції та дуже великий штраф.

Політичні анекдоти, колажі, журналістські розслідування про корупцію влади тепер є «наклепом», відтак мене чекає 2 роки тюрми.

Заклики у Інтернеті не голосувати за Януковича чи партію регіонів слухняні судді Ківалова та Портнова неодмінно кваліфікуватимуть як поширення екстремістських матеріалів з відповідним терміном позбавлення волі.

Збирання інформації про беркутівців, суддів та інших подібних персонажів теж є кримінальним злочином.

Але найбільше я не хочу втратити можливість спілкування зі своїми друзями у соціальних мережах, через право клятих можновладців заборонити мені доступ до Інтернету.

Мої друзі з української діаспори у США на своїх серверах тепер без мене вестимуть Часопис про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям «Спротив». А я буду лише постійним читачем мого улюбленого sprotiv.org “, пише вже екс-редактор Часопису про свавілля влади та громадський спротив незаконним діям Вадим Гладчук.

sprotiv-vk1

«P.S. У мене є надія, що #Євромайдан та мужні хлопці з Правого сектора, міжнародні санкції примусять регіоналів отямитися та скасувати надзвичайний стан у галузі свободи слова», — сподівається незалежний журналіст.

Вадим Гладчук призвал кандидатов в депутаты поддержать его инициативу и защитить журналистов. Фото

 

Кандидат в народные депутаты по мажоритарному избирательному округу № 223 (Киев, Шевченковский район) Вадим Гладчук призывает других кандидатов в народные депутаты поддержать его инициативу и высказать протест против решения Верховной Рады пока еще действующего созыва криминализировать ответственность за клевету.

Известный столичный общественный активист и политик, редактор газеты «Молодежные хроники» и оппозиционного интернет-издания «Спротив» Вадим Гладчук считает, что «будущие народные депутаты обязаны поставить решительный заслон попыткам уходящих отомстить журналистам за принципиальную гражданскую позицию и объективное освещение происходящих в стране процессов».

«Нынешние нардепы наконец осознали, что их время прошло, что в Верховной Раде будущего созыва их не будет, а будут молодые честные политики. Что, несмотря на всех их ухищрения, попытки скрыть криминальную сущность народ никогда больше не отдаст им голоса, потому что знает правду. И эту правду люди знают, в том числе, благодаря честным журналистам, которые, порой с риском для здоровья и жизни информируют граждан о злоупотреблениях и преступлениях власти против своего народа. Законопроект об уголовном наказании журналистов за клевету — ни что иное, как попытка уходящих депутатов громко хлопнуть дверью, отомстить честным журналистам за свое близкое поражение. И мы, будущие народные депутаты, не должны этого допустить», — отметил в комментарии журналистам  Вадим Гладчук.

Вадим Гладчук призвал всех кандидатов — как баллотирующихся как по мажоритарным округам, так и по спискам партий за счет своего избирательного фонда разместить на бигбордах лозунги «Тюрьмы бандитам, а не журналистам!»,  «Нет возврату уголовной ответственности за клевету!» и т.п. Сам политик подал кандидатам пример, разместив такой бигборд на улице Артема в столице. «Уверен, что и в Киеве и в регионах найдутся честные политики, которые не на словах, а на деле выступают за свободу слова и демократию. Мы защитим журналистов, а в парламенте следующего созыва объединимся, чтобы сделать наше государство по-настоящему демократическим и свободным», — сказал Вадим Гладчук.

На фото Вадим Гладчук возле видеоборда 25 сентября 2012 года
На фото Вадим Гладчук возле видеоборда 25 сентября 2012 года

Надо отметить, что в свое время Вадим Гладчук, как журналист сам стал жертвой мести со стороны народных депутатов. По информации СМИ, основатели Тендерной палаты Украины — органа, впоследствии распущенного парламентом за коррупцию, организовали арест Вадима Гладчука по надуманному обвинению. На самом деле истинной причиной ареста стали острые публикации Вадима Гладчука о коррупции и воровстве в Тендерной палате, впоследствии, де-факто подтвержденные парламентом, распустившим ТПУ именно по причине коррупционности.

Напомним, 18 сентября 2012 года Верховная Рада Украины приняла в первом чтении закон «О внесении изменений в Уголовный и Уголовно-процессуальный кодексы Украины относительно усиления ответственности за посягательство на честь, достоинство и деловую репутацию лиц», Если закон пройдет второе чтение, за клевету журналистов можно будет сажать на срок от 3 до 5 лет. Украинские журналисты потребовали отозвать законопроект, однако его автор «регионал» Виталий Журавский отказывался это сделать.

Під офісом Партії регіонів протестували проти закону про наклеп. 6 фото. Відео

proti-zakonu-pro-naklep4-1

 

Активісти Партії Народний порядок та ВО «Молодь – надія України» пікетували головний офіс Партії регіонів на вулиці Липській, виступаючи проти ухвалення у першому читанні законопроекту регіонала Віталія Журавського, яким вносяться зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів за посягання на честь і гідність людини (наклеп та образа).

Законопроект, за який проголосувало 188 карток депутатів з Партії регіонів, направлений проти журналістів, свободи слова та демократії в Україні, переконані активісти. Вони вважають, що діюче цивільне законодавство забезпечує людині достатній захист у разі поширення про неї неправдивої інформації.

Законопроект Журавського, наголошують активісти, суперечить Конституції України, а в 2001 році на вимогу ПАРЄ відповідальність за наклеп була вилучена з Кримінального кодексу України.

«Обличчям мітингу» був редактор часопису «Спротив» Вадим Гладчук. Він приніс під офіс ПР лапті. Пояснив, що це для регіоналів – у разі, якщо вони приймуть цей законопроект, їм вже «сплели лапті». Тримаючи плаката «Регіонали, щоб ви поздихали», він пояснював: «Ми опозиціонери, і ми завжди критикуємо владу, хто б нею не був – чи Ющенко, чи Тимошенко, чи Янукович».

Gladchuk-rigionali1

Інші активісти встановили біля офісу Партії регіонів символічну «стіну диктатури». Це були кілька плакатів на дерев’яних стендах – «Тюрми бандитам, а не журналістам!» та «Янукович і Партія регіонів – вороги свободи слова», між якими натягнули колючий дріт, а на дроті розвішали газети.

Гладчук оголосив, що акція буде безстроковою, тобто, повториться і в наступні дні – аж допоки регіонали не скасують законопроект або не повиздихають. «Мається на увазі, передусім, політична смерть», – уточнив він.

proti-zakonu-pro-naklep6-1

proti-zakonu-pro-naklep7

proti-zakonu-pro-naklep8-1

proti-zakonu-pro-naklep5-1

Пилипишинские атаки на Гладчука «судебным спамом» провалились

На фото Гладчук с повязкой "Требую правосудия"
На фото Гладчук с повязкой “Требую правосудия”

19 сентября 2012 года Окружной административный суд Киева третий раз отказался удовлетворять безосновательные претензии кандидата Игоря Пархоменко к популярному политику и оппозиционному журналисту Вадиму Гладчуку, сообщает «Украинский информационный портал».

Первый раз Пархоменко пытался приписать редактору интернет-издания «Спротив» Гладчуку распространение фальшивых листовок, а потом дважды требовал закрытия газеты «Молодежные хроники» за критику против Виктора Пилипишина иЮрия Левченко. При этом насчет самого Пархоменко в газете не было сказано ни слова.

«Безработный Пархоменко зарабатывает, как умеет. Интересно, сколько может платить Пилипишин техническим кандидатам? Я вижу в судебном спаме от Пархоменко подтверждение своих догадок, что Левченко и Пархоменко – технические кандидаты Пилипишина» – заявил Гладчук.

Суд счел иск Пархоменко бездоказательным. При этом единственный свидетель обвинения рассказал, что недавно познакомился с кандидатом Пархоменко на тусовке в баре. Он не уточнил, встречается ли Пархоменко с избирателями где-либо, кроме пивнушек.

Статья, ставшая предметом травли Вадима Гладчука

prognimak-reklama1-300x199

Как известно в народные депутаты решил податься Александр Прогнимак, бывший начальник киевского управления охраны окружающей среды и лидер малоизвестной партии зеленых, пишет dr-jfrost.

О том, как главный блюститель природы ее уничтожал написано было немало, увы так получается, что больше всего окружающей среде достается от ее официальных охранников.

В 2009 году была опубликована статья «Двойные стандарты чиновников ІІ», подписанная Лесей Домащенко из «Обозревателя». Сейчас она там отсутствует, удалена. Возможно за деньги.

Однако эта статья осталась на сайте «Спротив», Вадима Гладчука. Редактор очевидно оказался несговорчивым, за что попал в немилость Прогнимаку, масон начал травлю журналиста.

В 2010 году редактор Интернет-издания «Главком» Виктор Шлинчак подал судебный иск против начальника столичного управления охраны окружающей среды, лидера партии «Зеленые» Александра Прогнимака.

Иск подан на Зоре Фурунджиеву, пресс-секретаря Прогнимака. Причина — кампания по дискредитации журналиста.

Как считает Виктор Шлинчак, за ней стоят люди из окружения этого чиновника, поскольку травля началась сразу после обнародования статьи о коррупционной деятельности главного надзирателя за окружающей средой столицы и письма от Дмитрия Гончарова с требованием уничтожить острую публикацию.

Это был не первый случай, когда за публикации в отношении Александра Прогнимака страдали журналисты.

В частности, свое увольнение с его именем связывает бывший главный редактор «Экономических известий» Юрий Свирко. Свирко в 2007 году отказался печатать заказной панегрик скандально известному чиновнику.

Александр Прогнимак в 2008 году также стремился уволить редактора газеты «Хрещатик» Дениса Жарких за острую публикацию журналиста Петра Щербины «Портрет донецкого киевлянина». Тогда возглавляемая Прогнимаком комиссия Киевсовета по вопросам культуры, информационной политики назвала журналистов Дениса Жарких, Роман Кострица и Петра Щербину профнепригодными и рекомендовала мэру Леониду Черновецкому уволить сразу трех редакторов муниципальных газет.

Главный редактор оппозиционного интернет-издания «Спротив» Вадим Гладчук также связывает развернутую против себя «грязную» многомесячную кампанию в сети с рядом критических публикаций в адрес болезненно злопамятного чиновника. Опозиционный журналист призывал коллег проявить солидарность вместе противостоять попыткам давления со стороны Александра Прогнимака и его окружения.

Неизвестные, представившиеся помощниками главы партии «Зеленые» Александра Прогнимака, осуществляли давление на журнал «Власть денег» с требованием не публиковать часть интервью, которое было дано Прогнимаком этому изданию. Об этом сообщил журнал «Власть денег» в номере, информируют «Версии».

В частности, неизвестные пытались договориться об исключении из интервью вопросов, которые касаются связи Александра Прогнимака и ООО «АВ-Медгруп». По данным «Власти денег», в 2006 году эта компания по распоряжении мэра Киева Леонида Черновецкого получила право на вырубку деревьев на Жуковом острове, который является заповедником. Согласно распоряжению, ООО «АВ-Медгруп» получило разрешение на строительство на Жуковом острове спортивно-оздоровительного центра.

 

Статья, ставшая предметом травли Вадима Гладчука.

Александр Прогнимак фигура одиозная, он неоднократно становился героем публикаций и журналистских расследований на тему коррупции в Киевсовете и Главном экологическом ведомстве.

Уроженец Донецка явно не питает пылкой страсти к столичным каштанам, видимо посему без особого волнения говорит о возможности застройки Голосеевского парка, а пара тройка гектарчиков, имеющихся у него в заповедной зоне Жукового острова никак не мешает любителю искусства коллекционировать шедевры, даже наоборот.

Александр Прогнимак тот самый \”предатель\”, который участвовал в грандиозном мега-дерибане 1 октября 2007 года в зале Киеврады. Именно тогда, когда даже старые союзники Черновецкого отказались голосовать за распродажу киевской земли, имею в виду фракцию Партии регионов, трое из ее членов, в числе которых Прогнимак с удовольствием поддержали «черновецких», за что получили хорошее вознаграждение.

На своем персональном сайте господин Прогнимак любит вести диалог с журналистами, говоря об их продажности и безосновательности всех обвинений в свой адрес. Возможно, приводя примеры коррупционных действий, журналисты не имеют прямых доказательств, но существуют факты, говорящие сами за себя, а их расследование, простите это уже компетенция никак не акул пера, а правоохранительных органов, которые также, увы, окутаны коррупционной паутиной снизу доверху.

Мы уже обращали внимание на некоторые аспекты деятельности Александра Прогнимака в качестве депутата Киеврады и начальника Государственного управления охраны окружающей естественной среды, сейчас хотелось обратиться к тяге к искусству, которая никогда не оставляла чиновника.

Еще, будучи депутатом Киеврады, любовь к прекрасному дала о себе знать, тогда господин Прогнимак возглавлял комиссию по вопросам культуры и информполитики. Творчество, как правило, процесс созидательный, но в случае с главой культурной комиссии едва не произошла трагедия государственного масштаба.

Одним из первых масштабных проектов, за которые взялся Прогнимак, была реконструкция Андреевского спуска. Действительно киевский Арбат давно требовал ремонта и реконструкции, которая не проводилась здесь с 1982 года, однако никто и не подозревал, что задумали чиновники на сей раз.

Место, где сконцентрировано большинство творческих мастерских киевских художников, где с давних времен живут ремесленники, а сам Андреевский спуск именно по этим причинам привлекает туристов, Прогнимак задумал превратить в торгово-офисный район, выселив художников, а свободные участки застроить отелями, ресторанами и прочими увесилительно-прибыльными заведениями. Но это еще не все, венец маразма – проект по сносу Андреевской церкви (!!!) и постройке на ее месте огромного стеклянного монстра. Художники и галеристы Андреевсского спуска били тревогу, однако понимали, что вряд ли смогут противостоять наглым желаниям чиновников и депутатов. Не понятно, каким чудом удалось спасти историческое сердце столицы и уберечь его от полнейшего уничтожения. Теперь хоть на некоторое время есть надежда, что у киевлян и гостей города будет возможность прийти и спокойно прогуливаясь, насладится прекрасными видами Андреевского спуска.

Зато совершенно иначе действовал Прогнимак, когда дело коснулось искусства в его личной галерее. Ее открытие состоялось в конце мая на Подоле, на улице Хоровой,25. Alex Art House – это галерея частных коллекций. В ней, теперь уже назовем его меценатом, Александр Прогнимак выставил свои шедевры. Старинные книги и карты, коллекция картин. Некоторые из произведений представлены там впервые. Украшение подборки – коллекция образов. Здесь репрезентовали иконопись как украинскую, так и российскую периода с 15 по начало 20-го века.

Шедевры представленные в галерее действительно представляют большую историческую ценность, стоят они целое состояние. К примеру, в зале с антикварными географическими картами представлен экспонат, тот, где из материков есть только Евразия, Африка и Австралия – его стоимость сравнима сегодня со стоимостью дома в Киеве.

Бесспорно выставка эксклюзивных икон, картин, книг и прочих раритетных экспонатов не может не радовать тем более во время тотального бескультурья, процветающего в наши дни. Однако возмущение вызывает несколько иной факт, невозможно оставаться равнодушным, в то время как чиновники готовы разрушить памятники культуры с многовековой историей ради собственной наживы, при этом считая себя меценатом, коллекционером и высококультурным интеллигентным человеком.

Собственно на этом бы хотелось поставить точку, но, увы, с каждым днем возникает все больше и больше вопросов, появляются новые факты, требующие незамедлительной реакции, так что можно с твердостью утверждать – продолжение следует…

 

Леся Домащенко, Обозреватель

 

Продолжение следует.

 

UAINFO

Народный депутат Олег Ляшко угрожает журналисту Гладчуку «мужским розговором». Аудио

Lashko-300x224

Народный депутат Олег Ляшко в ультимативной форме потребовал от редактора оппозиционного интернет-издания «Спротив» Вадима Гладчука «убрать» публикацию под заголовком «Нардеп-рецидивист Ляшко обматюкал журналиста. Видео», сообщает «Национальное бюро расследований Украины».

В ответ на пояснения Гладчука, что вопрос надо обсудить с владельцами сайта в США, Ляшко принялся нецензурно ругать Гладчука, а затем пригрозил «встретить у Верховной Рады и поговорить по-мужски» (слушать аудиозапись тут).

В публикации, которая не понравилась депутату, пересказывается запись журналиста Михаила Трача в блоге на «Украинской правде» о том, что Олег Ляшко во время телевизионных съемок заявил, будто о нем показывают «х…йню и галиматью».

Чтобы усилить угрозу «мужским разговором», Ляшко заявил о своем намерении подать в суд на Гладчука за перепечатку владельцами сайта данного материала.

Кстати, по сообщениям СМИ, Радикальная партия Олега Ляшко также подаст в суд на первого заместителя главы администрации президента Украины Ирину Акимову за украденную идею проведения гей-парада на день открытия Евро-2012, которая по предложению своего пресс-секретаря Ларисы Доковой намерена включить данное мероприятие в программу приема гостей европейского футбольного чемпионата в Украине.

Напомним, что в интернете размещено скандальное видео 1993-го года записи, на котором нардеп Олег Ляшко, избранный по спискам Блока Юлии Тимошенко, собственной персоной рассказывает некоторые интимные подробности своих половых отношений с мужчиной. На видео от Ляшко звучат такие обороты, как «дрочил» и «в рот брал», а своего партнера «Борю» депутат обвиняет в нетолерантности.

В 1995 году Ляшко осудили к шести годам заключения с конфискацией имущества за разворовывание государственного и коллективного имущества в особо крупных размерах и за самовольное присвоение власти. Наказание он отбывал в Изяславский колонии № 31 и через год освободился по амнистии.

9 августа 2011 года Ляшко возглавил «Радикальную партию Олега Ляшко», одной из программных целей которой он провозгласил «ни с кем не объединяться».

Вадим Гладчук: «Мы не продаемся и все равно будем писать о коррупции в Украине». Интервью

На фото редактор интернет-издания "Спротив" Вадим Гладчук
На фото редактор интернет-издания “Спротив” Вадим Гладчук

Хакерские атаки могут иметь серьезные последствия для ресурса, публикующего нелицеприятные материалы о влиятельных персонах?

— Первый случай, когда интернет-издание sprotiv.org попало под действия хакеров, был в 2004 году. Тогда этот ресурс еще назывался sprotiv.info. Атаку провели российские хакеры, потому что наше издание критиковало вмешательство России во внутренние дела Украины. Это были попытки нынешнего руководства, лояльного к правительству Кремля, «обелить» имидж. Также были хакерские атаки из-за серии публикаций о тендерной мафии. Группа народных депутатов через посредников предлагала деньги за снятие материалов и угрожала мне. Они запугали регистратора домена, который находился в Украине, чтобы тот продал и передал им домен sprotiv.info. В результате наша редакция потеряла контроль над сайтом. Они забрали себе доменное имя и, соответственно, доступ к базам данных. Нам помогла украинская диаспора в США — и мы зарегистрировали новый домен уже на американских серверах.

Сейчас, насколько известно, атаки на вас продолжаются. Вы можете доказать, кто является заказчиком?

— Это DDoS-атака, которую мы связываем с именем Сергея Кивалова. Издание sprotiv.org напечатало открытое письмо одесского журналиста Игоря Яковлева, который утверждает, что уже длительное время поддается преследованиям со стороны Кивалова. То, что мы опубликовали это письмо, видимо, и вызвало огорчение Кивалова. С тех пор начались DDoS-атаки на наш ресурс. Другие издания, которые печатали негативную информацию о нем в этом году, также подпали под DDoS-атаку. К нам в редакцию поступали письма от другого депутата, который в интересах Кивалова требовал от журналистов убрать информацию в интернет-издании.

Часто ли предлагают снять информацию с вашего ресурса за деньги?

— Мне лично предлагал деньги бывший представитель Тендерной палаты  — две тысячи долларов. После этого мы написали на плакатах, что Гладчука за две тысячи долларов не купишь, взяли клетку, посадили в нее крыс, на которых были таблички с именами определенных нардепов, причастных к деятельности Тендерной палаты, и провели митинг на ул. Банковой. Главный тезис: мы не продаемся и все равно будем писать о коррупции в Украине.

С какими технологиями, разработанными на рынке услуг по «обеливанию» имиджа, вы сталкивались в последнее время?

— Мне известно, что один из политиков, замешанный в скандале о педофилах, искусственно создает информационные поводы для новостей в СМИ. С их помощью он пытается сделать так, чтобы информация о его, так сказать, нездоровой ориентации, исчезла с первых строк поисковых систем Google и Yandex. То есть он платит деньги за постоянное размещение различных новостей о себе.

К примеру, о том, что вчера он был на каком-то концерте, а завтра примет участие в таком-то совещании. Все это подается как топ-новость, имеющая социальное значение. Подобными вещами сегодня занимаются пресс-службы нескольких народных депутатов: они пытаются противостоять критике, пишут комментарии под каждым негативным материалом, мол, это неправда и «заказуха». Здесь задействован целый отряд «троллей».

Что, на ваш взгляд, эффективнее — «чистка» репутации через суды или сугубо PR-методами?

— Как правило, у тех, кто судился с нами, не хватило то ли желания, то ли денег, чтобы купить нужное решение суда. Мы ведь заручились поддержкой юристов и журналистов. Однажды мне очень помогла Хельсинская группа по правам человека. Она выручила меня, когда я оказался политзаключенным после очередной интернет-публикации о Тендерной палате. Это также был один из методов давления с целью убрать с сайта правдивую информацию. Как правило, политики действуют комплексно — и через суды, и с помощью PR-технологии. Многие лидеры политических сил не просто распространяют за деньги те или иные новости, но и покупают успешные интернет-проекты. Недавно, насколько мне известно, ресурс «Цензор.нет» сменил владельца. Купленные политиками интернет-издания фактически становятся партийными рупорами, которые хвалят одну полит­силу и критикуют другую.

 

Общалась Анна Кибенок, журнал «Власть денег»

Манкурты Александра Прогнимака снова угрожают журналистам

zilionie-tretiim-budesh

 

Неизвестные, представившиеся помощниками главы партии «Зеленые» Александра Прогнимака, осуществляли давление на журнал «Власть денег» с требованием не публиковать часть интервью, которое было дано Прогнимаком этому изданию. Об этом сообщил журнал «Власть денег» в сегодняшнем номере, информируют «Версии».

В частности, неизвестные пытались договориться об исключении из интервью вопросов, которые касаются связи Александра Прогнимака и ООО «АВ-Медгруп». По данным «Власти денег», в 2006 году эта компания по распоряжении мэра Киева Леонида Черновецкого получила право на вырубку деревьев на Жуковом острове, который является заповедником. Согласно распоряжению, ООО «АВ-Медгруп» получило разрешение на строительство на Жуковом острове спортивно-оздоровительного центра.

В 2007 году, злоупотребляя служебным положением председателя комиссии Киевского горсовета, Прогнимак организовал травлю редакторов муниципальных СМИ за публикацию критической статьи «Портрет донецкого киевлянина на фоне конфискованной недвижимости». Он «пропесочивал» и оскорблял журналистов на заседаниях своей комиссии, требовал уволить сразу трех редакторов муниципальных газет.

В 2010 году Александр Прогнимак организовал медийную кампанию против Вадима Гладчука. Персоне редактора интернет-издания Sprotiv.org«прогниботы» (бригада интернет-хулиганов, которую содержит «эколог») посвятили целый сайт клеветы. Кроме того, за $500 на правах рекламы на портале Михаила Бродского «Обозреватель» была размещена лживая новость о Гладчуке. Гладчук остроумно отреагировал: объявил конкурс глупых выдумок про себя.

Объективное журналистское расследование сайта «Главком» под названием «Прогнимак и зелень» вызвало новую волну истерии«партайгеноссе». Вновь он зарядил свой пропеллер «разоблачениями» редактора Виктора Шлинчака и заляпал интернет так, что всем тошно стало.

Дальше Прогнимак докатился до откровенной уголовщины. Он организовал нападение на известного эколога Владимира Борейко, критиковавшего чиновника за «одобрямс» уничтожению заповедников в Киеве. Эколог рассказал, что незадолго до нападения ему звонили от Прогнимака и настоятельно рекомендовали встретиться.